Les chemins des forains - Édith Piaf

Ils ont troué la nuit

D’un éclair de paillettes d’argent

Ils vont tuer l’ennui

Pour un soir dans la tête des gens

A danser sur un fil, à marcher sur les mains

Ils vont faire des tours à se briser les reins

Les forains

Une musique en plein vent

Un petit singe savant

Qui croque une noisette en rêvant

Sur l'épaule d’un vieux musicien

Qui, lui, ne rêve de rien

Ils ont troué la nuit

D’un grand rire entremêlé de pleurs

Ils ont tué l’ennui

Par l'écho de leur propre douleur

Ils ont pris la monnaie dans le creux de leurs mains

Ils ont plié bagages et repris leur chemin

Les forains

Leurs gestes d’enfants joyeux

Et leurs habits merveilleux

Pour toujours, sont gravés dans les yeux

Des badauds d’un village endormi

Qui va rêver cette nuit

Va rêver cette nuit

D’un éclair de paillettes d’argent

Qui vient tuer l’ennui

Dans le cœur et la tête des gens

Mais l’ombre se referme au détour du chemin

Et Dieu seul peut savoir où ils seront demain

Les forains

Qui s’en vont dans la nuit

Вони пробили ніч

З спалахом срібних пластівців

Вони вб'ють нудьгу

На ніч в головах людей

Танці на дроті, ходьба на руках

Вони будуть робити круті трюки

Шоумени

Музика на вітрі

Розумна маленька мавпочка

Хто кусає горіх уві сні

На плечі старого музиканта

Хто ні про що не мріє

Вони пробили ніч

З великим сміхом упереміж сліз

Вони вбили нудьгу

Відлунням власного болю

Вони взяли зміну на долоню

Вони зібрали речі і пішли в дорогу

Шоумени

Їхні жести радісних дітей

І їхній чудовий одяг

Назавжди, вигравірувані в очах

Оглядачі з сонного села

Хто буде мріяти сьогодні вночі

Іди мрій сьогодні ввечері

З спалахом срібних пластівців

Хто приходить вбити нудьгу

У серцях і головах людей

Але тінь закривається за поворотом шляху

І тільки Бог може знати, де вони будуть завтра

Шоумени

Які відходять вночі