Le Petite Boutique - Édith Piaf

Je sais, dans un quartier d?

sert

Un coin qui se donne des airs

De province aristocratique

J’y d?

couvris l’autre saison

Encastr?

e entre deux maisons

Une miniscule boutique

Un beau chat noir?

tait vautr?

Sur le seuil quand je suis entr?

e

Il leva sur moi ses prunelles

Puis il eut l’air en me voyant

De se dire: «Tiens !

Un client…

Quelle chose sensationnelle !»

Ce magazin d’antiquit?s

Excitait ma curiosit?

Par sa d?

su?te apparence

Une clochette au son f?

l?

Se mit?

tintinnabuler

Dans le calme et ti?

de silence

Soudain, sorti je ne sais d’o?

Un petit vieillard aux yeux doux

Me fit un grand salut baroque

Et j’eus l'?trange sentiment

De vivre un tr?

s ancien moment

Fort?

loign?

de notre?

poque

Je marchandais un vieux bouquin

Dont la reliure en maroquin

Gardait l’odeur des chambres closes

Lorsque, je ne sais trop comment

Je me mis, au bout d’un moment

A parler de tout autre chose

Mais le vieux ne connaissait rien

Quel?

tonnement fut le mien

De constater que le bonhomme

Ne savait rien, ?videmment

Des faits et des?

v?nements

Qui passionnaient les autres hommes

Il ignorait tout de ce temps

Aussi bien les gens importants

Que les plus c?

l?bres affaires

Et c'?tait peut-?tre cela

Qui, dans ce tranquille coin-l?

Cr?

ait cette?

trange atmosph?

re

J’acquis le bouquin poussi?

reux

Et je partis le c?

ur heureux

Le chat noir, toujours impassible

Dans un petit clignement d’yeux

Parut me dire, malicieux:

«Tu ne croyais pas?

a possible …»

Je m’en allai, et puis voil?

Mon anecdote finit l?

Car cette histoire ne comprend

Ni chute, ni moralit?

Mais quand je suis trop affect?

e

Par le potins que l’on colporte

Par les scandales d?

go?tants

Par les proc?

d?s r?

voltants

Des requins de la politique

Afin de mieux m'?loigner d’eux

Je vais passer une heure ou deux

Dans cette petite boutique…

Знаю, в районі с

обслуговує

Куточок, який дає повітря

З аристократичної провінції

я d?

висвітлювали інший сезон

заглиблений

е між двома будинками

Маленький магазинчик

Гарний чорний кіт?

валявся?

На порозі, коли я увійшов?

і

Він подивився на мене

Потім він подивився, побачивши мене

Подумати: «Гей!

Клієнт…

Яка сенсаційна річ!»

Цей антикварний магазин

Схвилювала моя цікавість?

За його д?

ваш зовнішній вигляд

Дзвінок зі звуком ф?

я?

Почалося?

дзвонити

У тиші й ти?

мовчання

Раптом не знаю де?

Милоокий старий

Дав мені грандіозний бароковий салют

І в мене виникло дивне відчуття

Жити тр?

давній момент

Сильний?

далеко?

наших?

коли

Я торгував старою книгою

У тому числі марокко палітурки

Зберігали запах закритих кімнат

Коли, не знаю як

Я отримав, через деякий час

Говоримо про інше

Але старий нічого не знав

Що?

здивування було моє

Щоб усвідомити, що чоловік

Нічого не знав, звісно

Факти і?

події

Хто захоплював інших чоловіків

Він не знав всього про той час

Обидва важливі особи

Що найбільше з?

вільний бізнес

І, можливо, це було все

Хто там у тихому куточку?

Cr?

маєш це?

дивна атмосфера

д

Я придбав книгу Pousi?

збудження

І я залишив c?

ти щасливий

Завжди безпристрасний чорний кіт

За мить ока

Здавалося, пустотливо сказав мені:

«Ти не вірив?

можливо…”

Я пішов, а потім вуаля?

На цьому мій анекдот закінчується

Тому що ця історія не включає

Ні падіння, ні мораль?

Але коли я занадто вражений?

і

За плітками, які ми торгуємо

Через скандали с

смачно

За процедурою?

від r?

маховики

Політичні акули

Щоб краще піти від них

Я потрачу годину-дві

У цьому маленькому магазині...