Le Petit Homme (One Little Man) - Édith Piaf

Il y avait la vie de tous les jours

Il y avait le chahut des carrefours

Et puis les gens qui achetaient leurs journaux

Et puis tous ceux qui prenaient le métro

Il y avait la parade des boulevards

Les boniments du vieux camelot bavard

Et se mirant dans l’eau sale des ruisseaux

Le ciel d’avril qui faisait le gros dos

Il y avait un petit homme, qui s’en allait pas comptés

Il avait l’air bien économe, le petit homme

Avec son vieux veston râpé

Mais il avait une maîtresse

Qui lui coûtait beaucoup d’argent

Elle lui vendait sa belle jeunesse

Et des caresses, que le petit homme payait comptant

Il y avait sa vie des samedis soirs

Il y avait l’escalier, le couloir

Il y avait la porte tout au bout

Et puis deux bras attachés son cou

Il y avait des fleurs sur le piano

Il y avait la blancheur des rideaux

Et puis des heures sur le grand divan bleu

Et puis tout ça qui le rendait heureux

Il y a eu la porte close, avec un mot passé dessous

Joli papier bord de roses

Pour dire des choses, que l’on comprend du premier coup

Un petit homme qu’on abandonne

Ne peut rien faire que s’en aller

Dans la rue froide où tout résonne

Et sans personne, tout fait seul, pour mieux pleurer

Il y avait la vie de tous les jours

Qui continuait sa fanfare de toujours

Il y avait les valses des phonos

Qui éclataient en sortant des bistrots

Il y avait un garçon qui chantait

Il y avait une fille qui riait

Et puis la ronde de l’amour merveilleux

Et le petit homme, qui pleurait au milieu

Було повсякденне життя

Був галас на перехрестях

А потім люди, які купували їхні газети

А потім усі, хто їздив на метро

Відбувся парад бульварів

Скоромовка балакучого старого лоточника

І віддзеркалюючи себе в брудній воді потоків

Квітневе небо вигинається назад

Був маленький чоловічок, який пішов, не рахуючи

Він виглядав ощадливим, маленький чоловічок

Зі своєю потертою старою курткою

Але у нього була коханка

Що коштувало йому чималих грошей

Вона продала йому свою прекрасну молодість

І ласки, якими чоловічок платив готівкою

Там було його суботнє нічне життя

Там були сходи, коридор

В самому кінці були двері

А потім дві руки зв’язали йому за шию

На піаніно були квіти

Була білизна штор

А потім години на великому синьому дивані

І тоді все це зробило його щасливим

Там були зачинені двері, а внизу — минула записка

Досить трояндовий бордюрний папір

Говорити те, що розумієш з першого погляду

Залишився маленький чоловічок

Не можу нічого зробити, як піти

На холодній вулиці, де все лунає

І ні з ким, все наодинці, краще плакати

Було повсякденне життя

Хто продовжив його вічні фанфари

Звучали вальси фонограм

Що виривали з пабів

Там співав хлопець

Там сміялася дівчина

А потім раунд чудового кохання

І маленький чоловічок, що плакав посередині