La Chacal - Édith Piaf

On l’avait surnomm?

L’Chacal

C'?

Tait un type ph?

Nom?

Nal

Un grand, aux?

Paul’s magnifiques

L’air d’un sauvagage, un peu cr?

Neur

Il avait d?

Croch?

Mon c?

Ur

Comm'?

A, d’un sourire ironique

Le soir,?

L’heure de l’ap?

Ro

Il s’amenait dans notr' bistro

Toujours tout seul, sans un copain

En fredonnant un dr?

Le de r’frain

Pan Pan l’Arbi… C’est l’Chacal qu’est par ici

Y s’mettait au bout du comptoir

Le r’gard lointain comm' sans rien voir

J’attendais toujours qu’il me cause

Qu’y r’mue un peu, qu’y fasse qu?

Qu’chose

Mais il restait indiff?

Rent

Et sifflotait entre ses dents:

Pan Pan l’Arbi… C’est l’Chacal qu’est par ici

Personn' connaissait son boulot

Et on parlait derri?

R' son dos

On disait: «Qu'est c’qu’y manigance ?»

Les homm’s le r’gardaient par en d’ssous

Les femm’s lui faisaient les yeux doux

Parfois y avait de grands silences

La peur montait dans les cervaux

«C'est p’t'?tre un flic, ce gars costaud ?»

Mais lui souriait avec d?

Dain

Et leur crachait toujours son refrain

Pan Pan l’Arbi… C’est l’Chacal qu’est par ici

Les mains dans les poch’s du veston

Y' semblait dir': «Venez-y donc !»

J’attendais toujours qu’il leur cause

Qu’y r’mue un peu, qu’y fass' qu?

Qu’chose

Mais il restait indiff?

Rent

Et sifflotait entre ses dents:

Pan Pan l’Arbi… C’est l’Chacal qu’est par ici

Et puis un soir qu’il f’sait tr?

S chaud

Qu’les nerfs?

Taient?

Fleur de peau

Et qu'?

A sentait partout l’orage

Comme il gueulait son sacr?

R’frain

Un homm' sur lui leva la main

Alors il bondit pris de rage

Il s’est battu sans dire un mot

Mais eux les l?

Ch’s, ils?

Taient trop…

Et tout d’un coup, j’l’ai vu tomber…

Alors seul’ment il m’a parl?:

Pan Pan l’Arbi

Les salauds qu’est c’qu’ils m’ont mis

Et puis il a ferm?

Ses yeux

En soupirant: «?a vaut p’t'?tr' mieux.»

Moi, j’avais froid, comm' de la fi?

Vre

Mais j’ai voulu go?

Ter ses l?

Vres

Au moins un' fois, car je l’aimais!

On a jamais su c’qu’il cherchait

Pan Pan l’Arbi

Plus d’Chacal… C'?

Tait fini…

Ми його прозвали?

Шакал

VS'?

Чи був тип ph?

Ім'я?

нал

Великий, до?

Павло чудовий

Виглядає як дикун, маленький кре?

Neur

Він повинен був

Гак?

Мій C?

Ур

Як?

А, з іронічною посмішкою

Вечір,?

PA час?

Ро

Він приходив до нашого бістро

Завжди сама, без друга

Наспівує доктор?

r'frain

Пан Пан л’Арбі… Це Шакал, який тут

Він стояв у кінці стійки

Далекий погляд ніби нічого не бачить

Я завжди чекав, коли він зі мною поговорить

Нехай він трохи помішується, що він робить?

Що

Але він залишився незворушним?

Оренда

І прошипів між зубами:

Пан Пан л’Арбі… Це Шакал, який тут

Ніхто не знав його роботи

А ми розмовляли позаду?

R' його спина

Ми сказали: "Що сталося?"

Чоловіки спостерігали за ним знизу

Жінки зірвали на нього

Іноді панувала велика тиша

У мізках загорівся страх

— Він, може, поліцейський, той великий хлопець?

Але він посміхнувся з

Dain

І завжди плюють своїм хором

Пан Пан л’Арбі… Це Шакал, який тут

Руки в кишенях куртки

Він ніби говорив: «Тоді давай!»

Я завжди чекав, що він їх викличе

Давайте трохи поміркуємо, що нам робити?

Що

Але він залишився незворушним?

Оренда

І прошипів між зубами:

Пан Пан л’Арбі… Це Шакал, який тут

А потім одного вечора, коли він знає як?

S гарячий

Що за нерви?

Були?

Квітка шкіри

І це'?

Всюди відчувався шторм

Як він кричав своє святе?

R'frain

Чоловік на ньому підняв руку

Тому він підскочив у люті

Він воював, не кажучи ні слова

Але вони

Ch's, вони?

Були теж...

І раптом я побачив, як він упав...

Тільки тоді він заговорив зі мною?:

Пан Пан Арбі

Сволота, що вони мені поставили

А потім закрили?

Їхні очі

Зітхаючи: «Це може бути краще».

Мені було холодно, як добре?

Vre

Але я хотів піти?

Тер сес л?

Vres

Хоч раз, бо я його любила!

Ми ніколи не знали, що він шукає

Пан Пан Арбі

Більше шакала... Це?

Було закінчено...