J'entands La Siréne - Édith Piaf

J’entends encore la sirène

Du beau navire tout blanc

Qui, voilà bien des semaines

J’entends encore la sirène

Du beau navire tout blanc

Qui, voilà bien des semaines

Va des Iles sous le Vent

Lorsqu'à la marée montante

Il entra dans le vieux port

Je riais, j'étais contente

Et mon c ur battait très fort

Le vent chantait sur la dune

Et jouait avec la mer

Où se reflétait la lune

Dans le ciel, tout était clair

Le premier qui vint à terre

Fut un jeune moussaillon

Le deuxième, un vieux grand-père

Puis un homme à trois galons

Donnez-moi, ô capitaine

Du beau navire tout blanc

Qui venait des mers lointaines

Un beau marin pour amant

Je l’attendrai sur la dune

Là-bas, tout près de la mer

Au ciel brillera la lune

Dans mon c ur tout sera clair

Il est venu, magnifique

Avec une flamme… en Dieu

Venant des lointains tropiques

Savait des mots merveilleux

Me piqua toute une bague

Me jura d'éternels serments

Que se répétaient les vagues

En clapotant doucement

Nous étions seuls sur la dune

Le vent caressait la mer

Dans le ciel riait la lune

Et lui mordait dans ma chair

Il partit sur son navire

Son beau navire tout blanc

Et partit sans me le dire

Un soir, au soleil couchant

J’entends toujours la sirène

Du bateau qui l’emporta

Sa voix hurla, inhumaine

«Tu ne le reverras pas !»

Et, depuis lors, sous la lune

Je vais écouter le vent

Qui vient le soir, sous la dune

Me parler de mon amant

Я все ще чую сирену

Гарний білий корабель

Хто, багато тижнів тому

Я все ще чую сирену

Гарний білий корабель

Хто, багато тижнів тому

Йде з Підвітряних островів

Коли настає приплив

Він увійшов до старого порту

Я сміявся, я був щасливий

І моє серце забилося дуже сильно

На дюні співав вітер

І грали з морем

Де відбивався місяць

На небі все було ясно

Перший, хто вийшов на берег

Був молодим моряком

Другий, старий дід

Потім чоловік із трьома смужками

Дайте мені, капітане

Гарний білий корабель

Хто прийшов з далеких морів

Гарний моряк для коханця

Я буду чекати його на дюні

Там, дуже близько до моря

На небі буде сяяти місяць

В душі все буде ясно

Він прийшов, красивий

З полум'ям...у Богу

З далеких тропіків

Знав чудові слова

Вкрав у мене ціле кільце

Дав мені вічні клятви

Це повторювало хвилі

М’яко притирається

Ми були одні на дюні

Вітер пестив море

На небі сміявся місяць

І він вгризався в мою плоть

Він пішов на своєму кораблі

Його прекрасний повністю білий корабель

І пішов, не сказавши мені

Одного вечора на заході сонця

Я все ще чую сирену

Про корабель, який виніс його

Голос його кричав, нелюдський

— Ти його більше не побачиш!

І відтоді під місяцем

Я буду слухати вітер

Хто приходить увечері, під дюну

Розкажи мені про мого коханця