Heaven Have Mercy - Édith Piaf

No more smiles, no more tears

No more prayers, no more fears

Nothing left, why go on When your lover is gone

Shout with one

Ring the bells

Throughout the towns

And the farms

Will the shouts and the bells

Bring him back to my arms

Must each man go to war

Evermore, evermore

While some lone woman stands

Empty heart, empty hands

When the time came to part

And he kissed me goodbye

From the depths of my heart

Came a great lonely cry:

Heaven have mercy!

Heaven have mercy!

Miners came

They carved his name

Upon a cross…

I remember the dance

Where we first fell in love

How we whirled 'round and 'round

While the stars danced above

We would walk by the shore

Watch the ships sail away

Lovers need nothing more

Just a new dream each day

So we dreamed of a home

With a garden so fine

And a son with his eyes

And a nose just like mine

Now it’s done, why be brave?

Why should I live like this?

Shall I wait by the grave

For my lost lover’s kiss?

Stop the bell!

Stop the bell!

I’ve no tears left to cry

Must I stay here in hell?

Lord above, let me die…

Heaven have mercy!

Heaven have mercy!

Heaven have mercy!

Немає більше посмішок, немає сліз

Немає більше молитов, немає більше страхів

Нічого не залишилося, навіщо продовжувати Коли твого коханого нема

Кричи з одним

Дзвоніть у дзвони

По містах

І ферми

Будуть крики і дзвони

Поверніть його до моїх обіймів

Кожен повинен йти на війну

Завжди, назавжди

Поки стоїть якась самотня жінка

Пусте серце, порожні руки

Коли настав час розлучатися

І він поцілував мене на прощання

З глибини мого серця

Пролунав великий самотній крик:

Небо помилуй!

Небо помилуй!

Прийшли шахтарі

Вони вирізали його ім’я

На хресті…

Я пам’ятаю танець

Де ми вперше закохалися

Як ми крутилися навколо

Поки вгорі танцювали зірки

Ми б ходили біля берега

Дивіться, як кораблі відпливають

Закоханим більше нічого не потрібно

Просто нова мрія кожного дня

Тож ми мріяли про дім

З садом так добре

І син із очима

І такий же ніс, як у мене

Тепер все зроблено, навіщо бути сміливим?

Чому я маю так жити?

Чи чекати мені біля могили

За поцілунок мого втраченого коханого?

Зупиніть дзвінок!

Зупиніть дзвінок!

У мене не залишилося сліз, щоб плакати

Чи маю я залишатися тут, у пеклі?

Господи вгорі, дозволь мені померти…

Небо помилуй!

Небо помилуй!

Небо помилуй!