Enfin le printemps (Vise mon Jules) - Édith Piaf

Vises, mon Jules,

Cette crapule

Qui nous tombe sur les bras.

Depuis le temps

Qu’on l’attend,

Comme une bombe, le voilà.

Le voilà, le printemps,

Tout fleuri de lilas

Qui rapplique en dansant,

En dansant la java.

Le voilà, ce voyou,

Au son d' l’accordéon

Qui court le guilledou

En poussant la chanson.

Entend comme ça chahute

Dans tous les palpitants.

L’hiver se tire des flûtes.

Enfin le printemps…

Ne fais pas la tête.

Tu serais bien bête

De te faire du mouron

Quand sur toute la terre

Flotte un petit air

De révolution.

J’ai sorti pour toi

Ma robe de soie,

Mes colifichets

Pour dormir sur l’herbe

En écoutant tinter les muguets…

Vises, mon Jules,

Cette crapule

Qui nous tombe sur les bras.

Depuis le temps

Qu’on l’attend

Comme une bombe, le voilà.

Le revoilà, le printemps

Tout fleuri de lilas

Qui rapplique en dansant,

En dansant la java.

'y a la foule dans les rues

Qui suit les orphéons,

Des épaules toutes nues

Et du monde au balcon.

C’est la fête aux poètes

Et je t’aime éperduement

Et ça tourne dans ma tête.

Enfin le printemps…

J’ai le vertige dans tes yeux.

Je voltige dans du bleu.

Je vois double et c’est mieux.

Vise mon cœur tout là-haut…

Qui fait du cerf-volant.

Rattrape-le si tu peux,

Mon amour, mon amour

Qui fout le camp…

Enfin le printemps!!!

Ціліться, мій Жюль,

Цей негідник

Хто падає нам на руки.

З того часу

що ми чекаємо,

Як бомба, ось воно.

Ось вона, весна,

Вся зацвіла бузком

Хто повертається танцювати,

Танцюючи ява.

Ось він, той бандит,

Під звуки баяна

Хто керує гільдо

Натиснувши пісню.

Послухайте, як це крутиться

У всьому захоплююче.

Зима йде від флейт.

Нарешті весна…

Не гнівайся.

Ви були б дуже дурні

Щоб тобі стало погано

Коли по всій землі

Поплавайте трохи повітрям

Про революцію.

Я вийшов заради тебе

Мій шовковий халат,

Мої дрібнички

Спати на траві

Слухаючи дзвінкий конвалія...

Ціліться, мій Жюль,

Цей негідник

Хто падає нам на руки.

З того часу

Те, чого ми чекаємо

Як бомба, ось воно.

Ось вона знову весна

Вся зацвіла бузком

Хто повертається танцювати,

Танцюючи ява.

на вулицях юрби

Хто йде за орфеонами,

оголені плечі

І люди на балконі.

Це день поета

І я тебе шалено люблю

І це крутиться в моїй голові.

Нарешті весна…

У мене запаморочення в твоїх очах.

Я зависаю в синьому.

Я бачу подвійний, і це краще.

Ціліться туди, в моє серце...

Хто пускає повітряного змія.

Злови його, якщо можеш,

Моя любов, моя любов

Хто в біса виходить...

Нарешті весна!!!