Un portrait de Norman Rockwell - Eddy Mitchell

Elle ressemble à un portrait de Norman Rockwell

Derrière les traits usés on devine qu’elle était belle

Y’a encore dans ses yeux comme une p’tite étincelle

Signe de vie et d’amour, un don tombé du ciel, juste là, pour elle

C’est une vieille dame toute seule qui serre son sac tout contre elle

Il contient toute sa vie, ne voyage qu’avec elle

Il renferme des trésors, qui font figures de cire

Des instants sublimés qui l’aident encore à vivre dans ses souvenirs

Elle regarde le monde actuel avec sa myopie, jamais cruelle

Comme dans un portrait d’Norman Rockwell, Norman Rockwell

Elle n’attend rien de la vie, elle lui a tout donné puis repris

Elle préfère l’univers d’Norman Rockwell, Norman Rockwell

C’est une vieille dame toute seule qui ne parle qu'à elle-même

Qu’achète toujours deux places dans les trains qui l’emmènent

Une pour son compagnon qu’a quitté cette terre

Un fantôme adorable sortant d’une aquarelle d’Norman Rockwell

C’est une vieille dame toute seule qui serre son sac tout contre elle

Inoffensive, peu pressée que le bon Dieu l’emmène

Y’a encore dans ses yeux comme une p’tite étincelle

Elle ressemble à un portrait de Norman Rockwell, Norman Rockwell

Elle regarde le monde actuel avec sa myopie, jamais cruelle

Comme dans un portrait d’Norman Rockwell, Norman Rockwell

Elle n’attend rien de la vie, elle lui a tout donné puis repris

Elle préfère l’univers d’Norman Rockwell, Norman Rockwell.

Вона схожа на портрет Нормана Роквелла

За потертими рисами обличчя ми здогадуємося, що вона була гарна

В його очах досі, як маленька іскра

Знак життя і кохання, подарунок з неба, тут же для неї

Це одна стара жінка, яка притискає свою сумку до себе

У ньому міститься все його життя, тільки подорожує з ним

У ньому є скарби, які представляють собою воскові фігурки

Сублімовані моменти, які й досі допомагають йому жити в спогадах

Вона дивиться на сучасний світ своєю короткозорістю, ніколи жорстокою

Як на портреті Нормана Роквелла, Нормана Роквелла

Вона нічого не чекає від життя, віддала все, а потім забрала назад

Вона віддає перевагу світ Нормана Роквелла, Нормана Роквелла

Вона самотня старенька, яка розмовляє лише сама з собою

Що завжди купує два місця в поїздах, які його везуть

Один для його супутника, який покинув цю землю

Чарівний привид, що з'являється з акварелі Нормана Роквелла

Це одна стара жінка, яка притискає свою сумку до себе

Нешкідливий, не поспішає, щоб Бог його забрав

В його очах досі, як маленька іскра

Вона схожа на портрет Нормана Роквелла, Нормана Роквелла

Вона дивиться на сучасний світ своєю короткозорістю, ніколи жорстокою

Як на портреті Нормана Роквелла, Нормана Роквелла

Вона нічого не чекає від життя, віддала все, а потім забрала назад

Вона віддає перевагу світ Нормана Роквелла, Нормана Роквелла.