Soixante, soixante-deux - Eddy Mitchell

Saluer l' drapeau en s' levant

Dire que d' toute la France je suis l’enfant

Qu' j' veux des médailles

Qu' j' veux des batailles

Y laisser ma vie

Y a pas que le sable qui sent l' chaud

Y a surtout le grain de ta peau

M’apprendre à tuer

Quand j' veux t’aimer

Et rester ici

Tous dans l' même bateau

Je préfère les naufrageurs

L’Algérie c’est beau

Oui, mais vue du Sacré-Cœur

Soixante, soixante-deux

Quelque part, ça m' fait peur

Soixante, soixante-deux

Y avait pas que des rockers

Terrorisme et O.A.S

Infos d'époque, R.A.S

La vérité

Sur ces années

Est encore taboue

J’aime mieux rester éveillé

Quand je cauchemarde, j' vois brûler

Les feux d' la braise

Qu’attise la haine

Qui dormait en nous

Привітайте прапор, піднявшись

Сказати, що з усієї Франції я дитина

Що я хочу медалі

Що я хочу битв

Залиште там моє життя

Не тільки пісок пахне гарячим

Здебільшого це зерно вашої шкіри

Навчи мене вбивати

Коли я хочу тебе любити

І залишайся тут

Все в одному човні

Я віддаю перевагу шкідникам

Алжир прекрасний

Так, але вид на Сакре-Кер

Шістдесят, шістдесят два

Якось мене це лякає

Шістдесят, шістдесят два

Це були не просто рокери

Тероризм та O.A.S

Новини періоду, R.A.S

Правда

За ці роки

Досі табу

Я вважаю за краще не спати

Коли мені сниться кошмар, я бачу горіння

Ембер вогнища

Що підживлює ненависть

Хто в нас спав