Le fou sur la colline - Eddy Mitchell

Jour après jour

Seul sur la colline

Un homme vit retiré du monde comme s’il s’agissait d’une île

Et personne ne vient lui parler

On le surnomme le fou

Non, personne ne veut s’approcher

De ce fou sur la colline

Qui regarde les nuages

Caresser ses cheveux

L’horizon dans les yeux

Jour après jour

Seul sur la colline

Un homme vit retiré du monde comme s’il s’agissait d’une île

Et personne ne vient lui parler

On le surnomme le fou

Non, personne ne veut s’approcher

De ce fou sur la colline

Qui regarde les nuages

Caresser ses cheveux

L’horizon dans les yeux

Même moi qui suis attiré

Par celui que l’on nomme fou

Je suis toujours intimidé

Par ce fou sur la colline

Qui contemple les nuages

Caresser ses cheveux

L’horizon dans les yeux

Personne ne vient lui parler

On le surnomme le fou

Non, personne ne veut s’approcher

De ce fou sur la colline

Qui regarde les nuages

Caresser ses cheveux

L’horizon dans les yeux

День за днем

Сам на пагорбі

Людина живе відсторонена від світу, наче острів

І ніхто не приходить до неї поговорити

Ми називаємо його божевільним

Ні, ніхто не хоче підходити

Від того дурня на горі

Хто дивиться на хмари

Погладьте її волосся

Горизонт у твоїх очах

День за днем

Сам на пагорбі

Людина живе відсторонена від світу, наче острів

І ніхто не приходить до неї поговорити

Ми називаємо його божевільним

Ні, ніхто не хоче підходити

Від того дурня на горі

Хто дивиться на хмари

Погладьте її волосся

Горизонт у твоїх очах

Навіть мене, кого приваблює

За тим, кого називають божевільним

Я досі наляканий

Тим дурнем на горі

Хто споглядає хмари

Погладьте її волосся

Горизонт у твоїх очах

З ним ніхто не приходить поговорити

Ми називаємо його божевільним

Ні, ніхто не хоче підходити

Від того дурня на горі

Хто дивиться на хмари

Погладьте її волосся

Горизонт у твоїх очах