Das gläserne Gedicht - Dunkelschön

Träume werden Licht und die Nacht zum Tag

Schatten ändern sich mit jedem Augenschlag

Ein trauriges Lied, das der Wind verweht

Nur mein Schatten steht

Wind fährt durch mein Haar, streichelt mein Gesicht

Sonne leuchtet hell, doch sie wärmt mich nicht

Ein Blatt fällt leis vom Baum wie mein Traum von dir

Es ist kalt in mir

Ein Vogel singt ein Lied, das mich traurig macht

Wie ein gläsernes Gedicht, das im Dunkeln wacht

Dein Kuss auf meinem Mund einst vor langer Zeit

Ist nun fern und weit

Das Leuchten der Blume, die dort einsam steht

Wie ein Gemälde, das stirbt, wenn die Zeit vergeht

Ist die Blüte auch schon welk, bist du weiter hier

Als ein Teil von mir

Сни стають світлими, а ніч стає днем

Тіні змінюються з кожним миготінням ока

Сумна пісня, що вітер розносить

Тільки моя тінь стоїть

Вітер віє в моєму волоссі, пестить моє обличчя

Сонце яскраво світить, але мене не гріє

З дерева тихо падає лист, як моя мрія про тебе

Всередині мене холодно

Птах співає пісню, яка засмучує мене

Як скляний вірш, що тримає вахту в темряві

Твій поцілунок в мої уста давно

Зараз далеко

Сяйво квітки, що стоїть там самотньо

Як картина, яка вмирає з часом

Якщо квітка вже зів’яла, ви все ще тут

Як частина мене