Touch Me - Duncan Sheik, Kathryn Gallagher

Melchior:

Where I go, when i go there,

No more memory anymore —

Only men on distant ships,

The women with them, swimming with them, to shore…

Moritz:

Where I go, when I go there,

No more whispering anymore —

Only hymns upon your lips;

A mystic wisdom, rising with them, to shore…

Ernst:

Touch me — just like that.

And that — oh, yeah — now, that’s heaven.

Now, that I like.

God that’s so nice.

Now lower down, where the figs lie…

Moritz: (Spoken)

Still, you must admit, with the two anatomies, it truly is daunting.

I mean how everything might.

Melchior: (Spoken)

Measure up?

Moritz: (Spoken)

Not that I’m saying I wouldn’t…I wouldn’t want to not… would ever not want

to…

Melchior: (Spoken)

Moritz?

Moritz: (Spoken)

I have to go.

Melchior: (Spoken)

Moritz, wait.

Otto:

Where I go when I go there,

No more shadows anymore —

Only men with golden fins;

The rythm in them, rocking with them, to shore…

Georg:

Where I go when I go there,

no more weeping anymore.

Only in and out your lips;

the broken wishes, washing with them, to shore.

All:

Touch me — all silent.

Tell me — please — all is forgiven.

Consume my wine.

Consume my mind.

I’ll tell you how, how the winds sigh…

Touch me — just try it.

Now there — that’s it — God — that’s heaven.

Touch me.

I’ll love your light.

I’ll love you right…

We’ll wander down, where the sins lie…

Touch me — just like that.

Now lower down, where the sins lie…

Love me — just for bit…

We’ll wander down, where the winds sigh…

Where the winds sigh…

Where the winds sigh…

Мельхіор:

Куди я йду, коли я йду туди,

Більше немає пам’яті —

Тільки чоловіки на далеких кораблях,

Жінки з ними, плаваючи з ними, до берега…

Моріц:

Куди я йду, коли я йду туди,

Більше не потрібно шепотіти —

Тільки гімни на твоїх устах;

Містична мудрість, що піднімається з ними, до берега…

Ернст:

Торкніться мене — просто так.

І це — о, так — тепер, це рай.

Тепер, що мені подобається.

Боже, це так гарно.

Тепер нижче, де лежать інжири...

Моріц: (розмовний)

І все-таки, ви повинні визнати, що з двома анатомічними структурами це справді страшно.

Я маю на увазі, як усе може бути.

Мельхіор: (розмовний)

Виміряти?

Моріц: (розмовний)

Я не кажу, що я не хотів би… я б не хотів ні… ніколи б не хотів

до…

Мельхіор: (розмовний)

Моріц?

Моріц: (розмовний)

Я мушу йти.

Мельхіор: (розмовний)

Моріц, зачекай.

Отто:

Куди я йду, коли я йду туди,

Більше жодних тіней —

Тільки чоловіки із золотими плавцями;

Ритм у них, розгойдування разом із ними, до берега…

Георг:

Куди я йду, коли я йду туди,

більше не плач.

Лише всередину і назовні;

зламані бажання, вмивання ними, до берега.

всі:

Торкніться мене — все мовчить.

Скажи мені — будь ласка — все прощено.

Випий моє вино.

Поглини мій розум.

Я розповім тобі як, як зітхають вітри...

Торкніться мене — просто спробуйте.

Тепер там — ось воно — Бог — це рай.

Торкнися мене.

Я буду любити твоє світло.

Я буду любити тебе правильно…

Ми блукаємо вниз, де лежать гріхи...

Торкніться мене — просто так.

Тепер опустіться вниз, де лежать гріхи...

Люби мене — лише на трохи…

Ми блукаємо вниз, де зітхають вітри…

Де зітхають вітри…

Де зітхають вітри…