Dancing In The Twilight - Dreamtale

Though sky he was, not blue or white

And wherever the winds were breezing

Clouds of black were falling down

And rain that was freezing

When the lightning struck

The moonlight was plain and pale

And blinking sky still silent as death

Staring from the above

We felt the ghostly face of night

And the damp covering its might

Sitting on the rock beyond the life

We stared again at the sky

Then the lightning struck the tree

Standing fearless on the hill

It was whispered to us to come by it

And feel the powers of nature so free

And now the nightingale was singing

Heard by two adventurers smiling

Under the moon that was now full

And mother nature in its infinity

Still the betrothed are sitting beyond the life

And wondering the glory and the adore of night

And the eternity continues as the freedom

Calls us to Dance in the Twilight…

Хоча небо він був, а не блакитний чи білий

І скрізь, де дули вітри

Чорні хмари падали вниз

І дощ, який був морозним

Коли вдарила блискавка

Місячне світло було простим і блідим

І миготливе небо все ще мовчить, як смерть

Виходячи з вищесказаного

Ми відчули примарне обличчя ночі

І волога вкриває його силу

Сидіти на камені за межами життя

Ми знову дивилися на небо

Тоді в дерево вдарила блискавка

Безстрашно стоїть на пагорбі

Нам шепнули зайти до нього

І відчуйте силу природи такою вільною

А тепер соловейко співав

Почули двоє авантюристів, які посміхаються

Під повним місяцем

І матінка-природа в її безмежності

Все-таки наречені сидять поза життям

І дивуючись славі й обожнюванню ночі

І вічність триває як свобода

Закликає нас танцювати в сутінках…