Meer Der Verdammnis - Dorn

Ich schwimme geschlagen und entkräftet

Auch andere schwimmen langsam mit oder ohne Ziel

Nich nah und nicht fern, an so manchen Pfad geheftet

Trotz Hoffnung verlieren sie aber jedes Spiel

Zu tief das Meer, um zu sehen den

Der tauchend, mit wenig Luft, blickt zum Licht

Der sterbend auf dem Grunde liegt, nah den Toten

Die nun zerschlagen, aber einst so schwammen wie ich

Manche fahren auf Schiffen, geleitet durch den Stern

Sicher und trocken an den Unteren vorbei

Blicken gierig nur nach anderen Schiffen in die Fern

Ein Schiff mit gleichem Ziel, mit gleicher Sklaverei

Denn fährt das Schiff nur mit Arbeit derer

Die einst frei schwammen und nun gefangen rudern

Ein Tribut für Brot und trockenes Warm

Das sie zahlen an ihre Ausbeuter Jahr um Jahr

Nur ganz oben am Himmel fliegen

Kann keiner derer, die sich unten bekriegen

Alle kämpfen im Meer der Verdammnis, des Lebens

Die Schlacht um Brot oder Gold oder des Todes Segen

Das Meer war schon immer da

Und es wird niemals schwinden

Denn der Mensch ist das Meer und jenes Drama

Wo alle am Glanz des Goldes erblinden

Fliehen kannst du nicht

Entscheiden musst du dich

Amboss oder Hammer du kannst nur sein

In dieser scheinheiligen Welt — kalt wie Stein

Я пливу переможений і виснажений

Інші також плавають повільно з метою або без неї

Не близько і недалеко, прив'язана до багатьох стежок

Незважаючи на надію, вони програють кожну гру

Занадто глибоке море, щоб побачити

Пірнання, з невеликою кількістю повітря, дивиться на світло

Хто вмирає на землі, близько до мертвих

Хто зараз побитий, а колись плавав, як я

Деякі їздять на кораблях під керівництвом зірки

Безпечно і сухо повз нижні

Шукає жадібно лише інші кораблі вдалині

Корабель з тією ж метою, з тим же рабством

Бо корабель тільки з роботою тих

Які колись плавали на волі, а тепер веслують у полоні

Данина хлібу і сухому теплу

Що вони з року в рік платять своїм експлуататорам

Просто літайте на вершині неба

Ніхто з тих, хто воює один з одним нижче, не зможе

Усі борються в морі прокляття, життя

Битва за хліб, золото чи смертельне благословення

Море було завжди

І воно ніколи не згасне

Для людини це море і та драма

Де всі сліпнуть від блиску золота

Ви не можете втекти

Ви повинні вирішити

Наковадлом або молотом ти можеш бути тільки

У цьому лицемірному світі — холодний, як камінь