La neve di un anno fa - Domenico Modugno

Leggendo dei versi di un vecchio poeta francese

Che parla di antiche signore che non ci son più

Rivedo in un lieve frusciare di tende dischiuse

Tornare i begli anni turbati della mia gioventù

Però nelle nebbie del tempo

Si appannano i volti che amai

Oh immagine del primo amore

Dove stai?

Dov'è la soave Dorina?

Dov'è la crudele Mariù?

E la fragile Nora?

Marina?

Dov'è Silvana?

Dov'è Lulù?

Signore dal volto sfiorito

Sperdute nel tempo che va

S'è dissolto il profumo

Il ricordo è svanito

Come la neve di un anno fa

Signore dal volto sfiorito

Sperdute nel tempo che va

S'è dissolto il profumo

Il ricordo è svanito

Come la neve di un anno fa

Читання віршів старого французького поета

Що говорить про стародавніх дам, яких там уже немає

Я бачу в легкому шелесті відкритих штор

Щоб повернутись у добрі неспокійні роки моєї молодості

Але в тумані часу

Обличчя, які я любив, затьмарені

О фото першого кохання

Ти де?

Де мила Дорина?

Де жорстока Маріу?

А тендітна Нора?

Марина?

Де Сільвана?

Де Лулу?

Господь з вицвілим обличчям

Втрачений в часі, що минає

Парфум розчинився

Пам’ять зникла

Як сніг рік тому

Господь з вицвілим обличчям

Втрачений в часі, що минає

Парфум розчинився

Пам’ять зникла

Як сніг рік тому