Vecchio Frack - Domenico Modugno

È giunta mezzanotte

Si spengono i rumori

Si spegne anche l’insegna

Di quell’ultimo caffè

Le strade son deserte

Deserte e silenziose

Un’ultima carrozza

Cigolando se ne và

Il fiume scorre lento

Frusciando sotto i ponti

La luna slende in cielo

Dorme tutta la città

Solo và un’uomo in frack

Ha il cilindro per cappello

Due diamanti per gemelli

Un bastone di cristallo

La gardenia nell’occhiello

E sul candido gilet

Un papillon

Un papillon di seta blu

S’avvicina lentamente

Con incedere elegante

Ha l’aspetto trasognato

Malinconico ed assente

Non si sa da dove vien

Ne dove va

Chi mai sarà

Quell’uomo in frack

Buon nuite bonne nuite

Buon nuite bonne nuite

Buona notte

Va dicendo ad ogni cosa

Ai fanali illuminati

Ad un gatto innamorato

Che randagio se ne va

E' giunta ormai l’aurora

Si spengono i fanali

Si sveglia a poco a poco

Tutta quanta la città

La luna s'è incantata

Sorpresa ed impallidita

Pian piano

Scolorandosi nel cielo sparirà

Sbadiglia una finestra

Sul fiume silenzioso

E nella luce bianca

Galleggiando se ne van

Un cilindro

Un fiore e un frack

Galleggiando dolcemente

E lasciandosi cullare

Se ne scende lentamente

Sotto i ponti verso il mare

Verso il mare se ne và

Chi mai sarà, chi mai sarà

Quell’uomo in frack

Adieu adieu adieu adieu

Addio al mondo

Ai ricordi del passato

Ad un sogno mai sognato

Ad un’attimo d’amore

Che mai più ritornerà

Настала північ

Згасають шуми

Вивіска також гасне

З тієї останньої кави

Вулиці безлюдні

Безлюдний і мовчазний

Останній вагон

Писк йде

Річка тече повільно

Шелестить під мостами

Місяць на небі світить

Спить усе місто

Іде тільки людина в хвостах

У нього циліндр

Два діаманта для запонок

Кришталевий посох

Гарденія в петлиці

І на білому жилеті

Краватка-метелик

Синій шовковий метелик

Наближається повільно

З елегантною ходою

Має мрійливий вигляд

Меланхолія і відсутність

Невідомо, звідки воно береться

Куди воно йде

Хто колись буде

Той чоловік у хвостах

Happy nuite bonne nuite

Happy nuite bonne nuite

Надобраніч

Він все розповідає

До освітлених фар

До закоханого кота

Який приблуда йде геть

Зараз настав світанок

Світло гасне

Потроху він прокидається

Ціле місто

Місяць був зачарований

Здивований і блідий

Повільно

Знебарвлений на небі, він зникне

Вікно позіхає

На тихій річці

І в білому світлі

Вони відпливають

Один циліндр

Квітка і фрак

Плаває ніжно

І дозволити себе потрясти

Він повільно спускається вниз

Під мостами до моря

Він йде до моря

Хто колись буде, хто колись буде

Той чоловік у хвостах

Прощавай, прощай

Прощання зі світом

До спогадів минулого

Щоб мрія й не снилася

За мить кохання

Це ніколи не повернеться