Fièvre - Dobacaracol

Home mama yéo

Fièvre, la fièvre me prend

Sa main maniant la faucille au hazard

La fièvre me prend

Tu es comme le chêne liège que l’on dépouille de son écorce et que l’on laisse

Et que l’on blesse

Home

Nul ne sait, et le vent a soufflé

Sur le chêne-liège blessé

Les slaves ont noyé tes songes et moi le mensonge me ronge

Tu cherches les tiens dans une poignée de sable

Que la fièvre apporte la réflexion au fou qui sans honte abéit aux ordres

sombres

Lorsque la haine préside

Dans le noir pleurent les sylphydes !

Домашня мама йео

Лихоманка, гарячка мене бере

Його рука навмання орудує серпом

Лихоманка бере мене

Ти, як пробковий дуб, знятий з кори й пішов

І нам боляче

Додому

Ніхто не знає, а вітер подув

На пораненому корковому дереві

Слов'яни втопили твої мрії і брехня мене гризе

Шукаєш свого в жмені піску

Нехай гарячка роздумує божевільного, який безсоромно виконує накази

темний

Коли панує ненависть

У темряві плачуть сільфіди!