Oyun Parkı - Ezhel

Dünya bir çocuk parkı, hayatsa oyun

Bir türlü sığamadım salıncağa, uzamış boyum

Beş taş gibi düzen;

bende bir sende altı taş var

Yukarıya çıkamadım kaydıraktan, mantar tabancam altı patlar

Dikildi binalar, yıkıldı parklar

Tasolarım kayboldu şimdi var tasalarım

Ve benimle oynayanın ebesini yakalarım

Yolduğumuz otlar artık ellilik

Fakat annemin evinde oynayamam hatunlarla evcilik

Önüm, arkam, sağım, solum, kaç lan, kaç!

Polis amcalarla pek keyifli saklambaç

Perde arkasını zannederdik mağara

İşsiz kalınca bal da satamadım yağ da

Mahalle maçlarında burun vurup

Kendi yasağımızı deldik ondan böyle gururluyuz

Deli teyze sevmezdi bizi, dökerdi kafamıza suyu

Şimdi rahmetlinin kovası başucumda durur

Bilen varsa çelik çomak derim «hayret»

Yeni nesil daha ziyade tercih eder iPad

Ben çocukken kazanan da kaybeden de paylaşırdı

Şimdi öyle değil, vakit varken bolca kaybet

Dünya bir çocuk parkı, hayatsa oyun

Bir türlü sığamadım salıncağa, uzamış boyum

Beş taş gibi düzen;

bende bir sende altı taş var

Yukarıya çıkamadım kaydıraktan, mantar tabancam altı patlar

Dikildi binalar, yıkıldı parklar

Validemin tek derdi ellerimin kiriydi

Sokaklar bizimdi demezdim «eve gireyim mi?»

Mutluluk ne miydi?

Gökyüzünde griydi!

9999 seçenekten biriydi

Evdeyken tek sıkıntı Mario oynamaktı

Fakat şimdi oynayacak hiç hâl yok

Büyüdüm gördüm yaşamı, hemen bitti pilim

Yine de yetmişime gelsem de komik gelir çizgi film

Sordum: Her taraf mı satılır acaba böyle parsa parsa?

Satılır ev ve arsa, hatta satar arkadaşlar!

Eskiden de keyifliydi birçok parça yapmak

Bu lanet oyunu oynamalısın hem de canla başla

Çocuktum sokaklarda ner’deyim?

Her yerdeyim!

En büyük sıkıntı bile çocukken bir dert değil

Sanki sahildeyim onca hemen hem de her şeyin

Geçti yıllar anladım yaşam denen şu gerçeği sersefil

Dünya bir çocuk parkı, hayatsa oyun

Bir türlü sığamadım salıncağa, uzamış boyum

Beş taş gibi düzen;

bende bir sende altı taş var

Yukarıya çıkamadım kaydıraktan, mantar tabancam altı patlar

Dikildi binalar, yıkıldı parklar

Світ - це ігровий майданчик, життя - це гра

У гойдалку не влізу, мій витягнутий зріст

Порядок, як п’ять каменів;

У мене один, а у вас шість каменів

Я не міг піднятися з гірки, мій грибний пістолет вибухне

Будівлі зведені, парки зруйновані

Мої турботи зникли, тепер у мене є свої турботи

І ловлю акушерку, яка зі мною грається

Трави, яку ми зірвали, зараз п’ятдесят

Але я не можу грати в маминому будинку

Моя передня, моя спина, моя права, моя ліва, біжи, біжи!

Дуже приємні хованки з дядьками поліцейськими

Ми думали, що це за завісою, печера

Коли я був безробітним, я не міг продавати ні мед, ні олію.

Нюхає сусідські матчі

Ми порушили власну заборону, ми так пишаємося цим

Божевільна тітонька нас не любила, вона нам воду на голову обливає

Тепер відро покійника стоїть біля мого ліжка

Якщо хтось знає, я називаю це сталевим клубом «дивування»

Нове покоління радше віддає перевагу iPad

Коли я був дитиною, і переможці, і переможені ділилися

Зараз не так, втрачайте багато, поки є час

Світ - це ігровий майданчик, життя - це гра

У гойдалку не влізу, мій витягнутий зріст

Порядок, як п’ять каменів;

У мене один, а у вас шість каменів

Я не міг піднятися з гірки, мій грибний пістолет вибухне

Будівлі зведені, парки зруйновані

Єдина проблема моєї мами – бруд на руках.

Я б не сказав, що вулиці були нашими "чи мені зайти в будинок?"

Що було щастям?

На небі було сіро!

Це був один із 9999 варіантів

Коли я був вдома, єдиною проблемою була гра в Маріо.

Але зараз нема в що грати

Я виріс і побачив життя, у мене просто розрядився акумулятор

І все-таки, хоча мені сімдесят, це смішний мультфільм

Я запитав: чи всі сторони продані?

Будинок і земля продані, навіть друзі продають!

Раніше було весело робити багато деталей

Ви повинні зіграти в цю прокляту гру і почати зі свого серця

Я був дитиною, де я на вулиці?

Я всюди!

Навіть найбільша неприємність не є неприємністю в дитинстві

Я ніби на пляжі, майже все

Минали роки, я зрозумів цю істину, що називається життям, кульгавою

Світ - це ігровий майданчик, життя - це гра

У гойдалку не влізу, мій витягнутий зріст

Порядок, як п’ять каменів;

У мене один, а у вас шість каменів

Я не міг піднятися з гірки, мій грибний пістолет вибухне

Будівлі зведені, парки зруйновані