Миллениум - Distemper

Я с детства знал — мне повезло,

Я был счастливей всех на свете.

Гордился тем, что жить пришлось

На стыке двух тысячелетий.

И приближался год от года

Тот миг магический и звёздный,

Менялись люди и природа,

А выжить было так не просто.

Мы так хотели, узнать мир хотели,

Мы так хотели поверить в мечту

Нашу детскую.

Мы так хотели, познать мир хотели,

Мы так хотели проверить мечту

Нашу детскую.

Но вот барьер преодолён,

Но ничего не изменилось.

Напрасно я полжизни ждал

Того, что мне ночами снилось.

Вокруг всё те же дураки,

И никуда они не делись,

Лишь только детские мечты

Все как снежинки разлетелись.

Мы так хотели, узнать мир хотели,

Мы так хотели поверить в мечту

Нашу детскую.

Мы так хотели, познать мир хотели,

Мы так хотели проверить мечту

Нашу детскую.

Я з дитинства знав — мені пощастило,

Я був щасливіший за всіх на світі.

Пишався тим, що жити довелося

На стику двох тисячоліть.

І наближався рік від року

Та мить магічна і зіркова,

Змінювалися люди і природа,

А вижити було так непросто.

Ми так хотіли, дізнатися світ хотіли,

Ми так хотіли повірити в мрію

Нашу дитячу.

Ми так хотіли, пізнати світ хотіли,

Ми так хотіли перевірити мрію

Нашу дитячу.

Але ось бар'єр подоланий,

Але нічого не змінилося.

Даремно я півжиття чекав

Того, що мені ночами снилося.

Навколо все ті ж дурні,

І нікуди вони не поділися,

Тільки дитячі мрії

Усі як сніжинки розлетілися.

Ми так хотіли, дізнатися світ хотіли,

Ми так хотіли повірити в мрію

Нашу дитячу.

Ми так хотіли, пізнати світ хотіли,

Ми так хотіли перевірити мрію

Нашу дитячу.