Феназепам - Distemper

Видел я в каком-то фильме,

В каком-то старом фильме,

Как льётся солнце на золотые пляжи,

Hо врядли вспонмю, теперь я врядли вспомню.

Дождливый полдень мне не подскажет…

Где-то за семью морями есть золотые страны,

Круглый год лето, улыбки и бананы.

Сегодня ночью я побываю там,

Если опять не кончился феназепам.

Я на берегу, на далёком берегу,

Я по-прежнему бегу из этой клетки.

Я не берегу, никогда не берегу,

Я теряю на бегу свои таблетки.

Потом скажут, посильней бы разбег,

И по стенке размажут,

Потом скажут, был такой человек,

И запустят в продажу.

Hо дежурная аптека, ночная дискотека,

Плохие фильмы, дурные сны.

Жить по глупой схеме этой,

С утра боясь рассвета,

В холодном мире все мы обречены…

А где-то за семью морями есть золотые страны,

Круглый год лето, улыбки и бананы.

Сегодня ночью я побываю там,

Если опять не кончился феназепам.

Бачив я в якомусь фільмі,

У якомусь старому фільмі,

Як ллється сонце на золоті пляжі,

Але навряд чи згадаю, тепер я навряд згадаю.

Дощовий опівдні мені не підкаже…

Десь за сім морями є золоті країни,

Цілий рік літо, посмішки та банани.

Сьогодні вночі я побуваю там,

Якщо знову не скінчився феназепам.

Я на берегу, на далекому березі,

Я як і раніше бігу з цієї клітини.

Я не берегу, ніколи не берегу,

Я втрачаю на бігу свої таблетки.

Потім скажуть, сильніший би розбіг,

І по стінку розмажуть,

Потім скажуть, був такий чоловік,

І запустять у продаж.

Hо чергова аптека, нічна дискотека,

Погані фільми, погані сни.

Жити за дурною схемою цієї,

З ранку боячись світанку,

У холодному світі всі ми приречені…

А десь за сім морями є золоті країни,

Цілий рік літо, посмішки та банани.

Сьогодні вночі я побуваю там,

Якщо знову не скінчився феназепам.