Ekko - Dismal Euphony

Ekko i det hye fjell

hvem er du?-

Hvorfor skjuler Du ditt ansikt?

Hvorfor svarer Du og skremmer

meg med mrkets gru?

En gang p sin ville ferd

kom han til en kroket sti

over stygge bratte uren

Tker svevde tunge, bleke

om de klamme klippevegger.

Ensom i den dype dal

sorgen strmmer inn med velde

Kalde, klamme tketrer

dryppet stilt fra svarte fjellet

Hyt til taket, trangt til veggen,

triste toner klinget dypt.

Ensom, ensom var hans sjel,

ensom i den tause dal.

Selv i fjellets dype hule

fantes ingen fred og glemsel,

graven var for stor og vid.

Tungt han bar ei br av lengsel

mot mrknede sjelers sal.

Opp imot i nkne vegger

skrek det fra hans bleke ansikt:

Er da livet bare sorg?

Tungt ifra det mrke gjemme

svarte der en lukket stemme:

Bare Sorg.

Stille

Ser dine tanker

Et bad i tke og blod

Del mitt kjaerlighets

ingenting

Jeg er bare mnens,

den erneste

Smak mine ord

Sirkelens pning har fredens uro

Jeg famler bak lyset

jeg klatrer i garnet som er grtt

Av gr tke p solens rygg

(Music by Austrheim &Asbjorn)

(Arranged by Austrheim)

(The poem is based upon Theodor Kittelsens Ekko)

(Completed by Keltziva &Austrheim)

Відлуння у високих горах

хто ти?-

Чому ти ховаєш своє обличчя?

Чому ти відповідаєш і лякаєшся

мені з жахом бренду?

Одного разу в його дикій подорожі

він вийшов на кривий шлях

над потворним крутим нечистим

Ткер зависав важкий, блідий

про липкі скельні стіни.

Самотньо в глибокій долині

горе вливається з силою

Холодні, липкі хмари

тихо капало з чорної гори

Кабіна до стелі, вузька до стіни,

сумні тони звучали глибоко.

Самотньою, самотньою була його душа,

самотньо в тихій долині.

Навіть у глибокій печері гори

не було спокою і забуття,

могила була надто велика й широка.

Він тяжко ніс тягар туги

проти залу відзначених душ.

Проти в голих стінах

крикнув це зі свого блідого обличчя:

Невже життя лише печаль?

Важка з темної шкури

відповів закритим голосом:

Просто Смуток.

Тихо

Подивіться на свої думки

Ванна з туману і крові

Поділіться моєю любов'ю

нічого

Я просто менін,

ернесте

Скуштуйте мої слова

Відкриття кола викликає неспокій миру

Я мацаю за світлом

Я лізу в сітку, що сіра

Сірий дах на спині сонця

(Музика Аустрхайма та Асбйорна)

(Упорядкував Аустрхайм)

(Вірш заснований на Теодора Кіттельсенса Екко)

(Виконано Keltziva & Austrheim)