A Thousand Rivers - Dismal Euphony

Thousands of years have passed

Still we do not know

O tell me, please, tell me what lies beyond our comprehension

We are nothing but autumn leaves

swirling in the circles of time

Haunted by the shadow of our past

Time won’t sweep away

our deepest scars of memories

It will carry them along eternity

Betrayed by the enigma of existence

Yet, we admire this insignificance

O shameful, pathethic

Listen carefully:

To the sound of an evening breeze

And the sound of a thousand rivers

struggling towards the sea

But all is so dead and silent

Well, this way it’s got to be

Минули тисячі років

Досі ми не знаємо

О скажіть мені, будь ласка, скажіть мені що лежить за межами нашого розуміння

Ми не що інше, як осіннє листя

крутиться в колі часу

Переслідує тінь нашого минулого

Час не змітає

наші найглибші шрами спогадів

Це пронесе їх у вічність

Зраджений загадкою існування

Проте ми захоплюємося цією незначністю

О ганебний, жалюгідний

Уважно слухати:

Під звук вечірнього вітерця

І шум тисячі річок

борючись до моря

Але все так мертве й тихе

Ну, так має бути