Para Mí - Dikers

Me estoy haciendo un corazón

Con el alma de papel

Con la chorra tiesa

Y en los ojos dos cerezas

Que no le tiembla la voz

Que no entiende del amor

Miente más que habla

Y no tiene razón

Para mí, para mí

Para mí, para mí

Que no me deja dormir

Porque me recuerda a mí

Aunque tire lejos

Los recuerdos

Los espejos

Y a patadas romperé

Todo lo que quede del

Mañana si amanezco

Mañana si amanezco

Me estoy haciendo un corazón

Que siempre te dice que no

Que se vuelve cera

Si no miras, si no esperas

Que cuando le pega el sol

Sabe que no existe un Dios

Más canalla que no habita en su interior

Para mí, para mí

Para mí, para mí

Que no me deja dormir

Porque me recuerda a mí

Aunque tire lejos

Los recuerdos

Los espejos

Y a patadas romperé

Todo lo que quede del

Mañana si amanezco

Mañana si amanezco

Y es igual que un perro cuando se ve

Acorralado y tira a morder

Como una piedra según le de

Como un alambre, como un cincel

Y a correr si se te ve

Que quieres coger

Los tres colchones de su pared

Que solo a mi me deja barrer

Me deja esconder, me deja comer!

Que no me deja dormir

Porque me recuerda a mí

Aunque tire lejos

Los recuerdos

Los espejos

Y a patadas romperé

Todo lo que quede del

Que ha nacido para ser.

Para mí, para mí

Para mí, para mí

Para mí…

Para mí…

Para mí…

Y lo guardo donde guardo los muñecos rotos

Y lo encierro para ser tan libre como todos son…

Роблю серце

З душею паперу

з жорсткою хоррою

А в очах дві вишні

щоб голос його не тремтів

хто не розуміє кохання

брехати більше ніж говорити

І він не правий

для мене, для мене

для мене, для мене

що не дає мені спати

тому що це нагадує мені про мене

хоча я відриваюся

Спогади

Дзеркала

І стусанами розіб'ю

Все, що залишилося

Завтра, якщо я прокинусь

Завтра, якщо я прокинусь

Роблю серце

Хто завжди каже тобі ні

що перетворюється на віск

Якщо не шукати, якщо не чекати

що коли сонце вдарить

Ви знаєте, що Бога немає

Ще негідник, що не живе всередині

для мене, для мене

для мене, для мене

що не дає мені спати

тому що це нагадує мені про мене

хоча я відриваюся

Спогади

Дзеркала

І стусанами розіб'ю

Все, що залишилося

Завтра, якщо я прокинусь

Завтра, якщо я прокинусь

І це як собака, коли дивиться

Загнаний у кут і смуга, щоб вкусити

Як камінь за його словами

Як дріт, як різець

І бігти, якщо вас побачать

що ти хочеш взяти

Три матраци на її стіні

Це дозволяє мені лише підмітати

Він дозволяє мені ховатися, він дозволяє мені їсти!

що не дає мені спати

тому що це нагадує мені про мене

хоча я відриваюся

Спогади

Дзеркала

І стусанами розіб'ю

Все, що залишилося

Те, що народилося бути.

для мене, для мене

для мене, для мене

Для мене…

Для мене…

Для мене…

І я зберігаю його там, де зберігаю зламаних ляльок

І я замкнув його, щоб бути таким же вільним, як усі...