Die unstillbare Gier - Original (German) Cast of "Tanz Der Vampire"

Endlich Nacht, kein Stern zu sehn.

Der Mond versteckt sich,

Denn ihm graut vor mir

Kein Licht im Weltenmeer

Kein falscher Hoffnungsstrahl

Nur die Stille.

Und in mir

Die Schattenbilder meiner Qual

Das Korn war golden und der Himmel klar

1617 als es Sommer war

Wir lagen im flsternden Gras

Ihre Hand auf meiner Haut

War zrtlich und warm

Sie ahnte nicht, dass ich verloren bin

Ich glaubte ja daran,

Dass ich gewinn

Doch an diesem Tag geschah’s zum erstenmal

Sie starb in meinem Arm

Wie immer wenn ich nach dem Leben griff,

Blieb nichts in meiner Hand

Ich mchte Flamme sein

Und Asche werden

Und hab noch nie gebrannt

Ich will hoch und hher steigen

Und sinke immer wieder ins Nichts

Ich will ein Engel

Oder ein Teufel sein,

Und bin doch nichts als

Eine Kreatur,

Die immer das will,

Was sie nicht kriegt.

Gb’s nur einen Augenblick

Des Glcks fr mich,

Nhm ich ewiges Leid in Kauf

Doch alle Hoffnung ist vergebens.

Denn der Hunger hrt nie auf

Eines Tages, wenn die Erde stirbt,

Und der letzte Mensch mit ihr

Dann bleibt nichts zurck

Als die de Wste

Einer unstillbaren Gier

Zurck bleibt nur

Die groe Leere

Einer unstillbare Gier

Des Pastors Tochter liess mich ein bei Nacht

1730 nach der Maiandacht

Mit ihrem Herzblut schrieb ich ein Gedicht

Auf ihre weie Haut

Und des Kaisers Page aus Napoleons Tross

1813 stand er vor dem Schloss

Dass seine Trauer mir das herz nicht brach,

Kann ich mir nicht verzeihn

Doch immer, wenn ich

Nach dem Leben greif,

Spr ich, wie es zerbricht

Ich will die Welt verstehen

Und alles wissen,

Und kenn mich selber nicht

Ich will frei und freier werden

Und werde meine Ketten nicht los

Ich will ein Heiliger

Oder ein Verbrecher sein,

Und bin doch nichts als

Eine Kreatur

Die kriecht und lgt

Und zerreissen muss,

Was immer sie liebt

Jeder glaubt, dass alles einmal besser wird,

Drum nimmt er das Leid in Kauf

Ich will endlich einmal satt sein,

Doch der Hunger hrt nie auf

Manche glauben an die Menschheit,

Und manche an an Geld und Ruhm

Manche glauben an Kunst und Wissenschaft,

An Liebe und an Heldentum

Viele glauben an Gtter

Verschiedenster Art,

An Wunder und zeichen,

An Himmel und Hlle,

An Snde und Tugend

Und an Bibel und Brevier

Doch die wahre Macht,

Die uns regiert,

Ist die schndliche,

Unendliche,

Verzehrende,

Zerstrende

Und ewig unstillbare Gier

Euch Sterblichen von morgen

Prophezeih ich

Heut und hier

Bevor noch das nchste Jahrtausend beginnt,

Ist der einzige Gott, dem jeder dient,

Die unstillbare Gier

Нарешті ніч не видно зірок.

місяць ховається

Бо він мене боїться

У світовому морі немає світла

Жодного фальшивого променя надії

Просто тиша.

І в мені

Тіні моїх мук

Зерно було золотим, а небо чисте

1617, коли було літо

Ми лежали в шепочучій траві

твоя рука на моїй шкірі

Був ніжним і теплим

Вона не знала, що я загубився

Я вірив у це

що я виграю

Але того дня це сталося вперше

Вона померла у мене на руках

Як завжди, коли я тягнувся до життя

В моїх руках нічого не залишилося

Я хочу бути полум'ям

І стати попелом

І я ніколи не горів

Я хочу підніматися все вище і вище

І продовжувати тонути в небуття

я хочу ангела

Або бути дияволом

А я не що інше

істота,

який завжди цього хоче

Чого вона не отримує.

Хвилинку

мені пощастило

Я приймаю вічні страждання

Але всі надії марні.

Бо голод ніколи не припиняється

Одного дня, коли земля помре

І остання людина з нею

Тоді нічого не залишається

Як пустеля

Ненаситна жадібність

Залишається тільки назад

Велика Порожнеча

Ненаситна жадібність

Дочка пастора впустила мене вночі

1730 р. після травневої молитви

Я написав вірш кров’ю її серця

На її білій шкірі

І паж імператора з оточення Наполеона

У 1813 році він стояв перед замком

щоб його горе не розбило мого серця

Я не можу собі пробачити

Але завжди, коли я

тягнутися до життя

Я кажу, як ламається

Я хочу зрозуміти світ

І знати все

І сам не знаю

Я хочу бути вільним і вільним

І не позбувайся моїх ланцюгів

Я хочу святого

Або бути злочинцем

А я не що інше

істота

Вона повзе і лежить

І треба рвати

все, що вона любить

Всі вірять, що все налагодиться

Тому він приймає страждання

Я нарешті хочу бути ситим

Але голод ніколи не припиняється

Деякі вірять в людяність

А деякі в грошах і славі

Деякі вірять в мистецтво і науку

Про любов і героїзм

Багато вірять у богів

різного роду,

Про чудеса і ознаки,

В рай і пекло,

У гріху і чесноті

І в Біблії, і в Бревіарії

Але справжня сила

хто керує нами

Чи соромно

нескінченний,

споживання,

руйнуючи

І вічно ненаситна жадібність

Ви смертні завтрашнього дня

я пророкую

Сьогодні і тут

Перед початком наступного тисячоліття

Єдиний Бог, якому всі служать

Ненаситна жадібність