Isi - Die höchste Eisenbahn

Sie war’n Fallschirmseide mit Stern

Sie hatten automatisches Glück

Wie das Licht von vier Sonnen, ihr Blick

Dieses Gefühl kommt nie wieder zurück

Isabell war eine Dame vom Land

Sie ist Prinz Robert durch den Schnee nachgerannt

Sie flogen hoch in die Wohnung und dann

Nahm er seinen Mut zusammen:

«Isi mach' die Tür von innen zu

Es waren mehr als zwei Gläser und auch mehr als zehn

Du darfst nicht mit dem Fahrrad und du sollst auch nicht zu Fuß

Du darfst überhaupt nicht mehr geh’n.»

Nur auf das Frühstück hatte Isi keine Lust

Sie nahm den Mantel, ging zum Rauchen an die Luft

Robert schrie ihr hinterher «Warte, ich weiß noch einen Witz:

Welches Tier hat zwei Beine mehr wenn es sitzt?»

Dann kam die Bahn und Isi war dankbar

Weil die Sache mit Robert eher ein einziger Krampf war

Sie wollte ein Herz an die Scheibe malen und entschied sich dagegen

Robert machte den Mund auf und es fing an zu regnen

«Isi steig nicht ein und hör' mir zu

Was ich sagen will ist so leicht zu verstehen

Du darfst nicht mit der Straßenbahn und sollst auch nicht zu Fuß

Du darfst überhaupt nicht mehr geh’n»

Und die Leute schrien «Los Robert, tu was du tun musst.»

Und er sprang die fahrende Bahn an, schlug die Scheibe ein und gab Isi einen

Kuss

«Oh, Isi ich war die ganze Zeit bei dir, du wirst nie erraten als was.»

«Als Pfau?»

«Genau…»

Wie jedes Märchen geht auch dieses gut aus

Der Vorhang fällt, die Meute klatscht Applaus

Freunde und Feinde, Männer und Frauen

Rennen auf die Straße raus und singen:

«(Isi mach die Tür von innen) Isi mach die Tür von innen zu

Es waren mehr als zwei Gläser und auch mehr als zehn

Du darfst nicht mit dem Fahrrad und du sollst auch nicht zu Fuß

Du darfst überhaupt nicht mehr geh’n»

Вона була парашутна шовкова з зіркою

Вам автоматично пощастило

Як світло чотирьох сонць, її погляд

Це відчуття ніколи не повернеться

Ізабель була сільською леді

Вона бігла за принцом Робертом по снігу

Вони залетіли в квартиру, а потім

Чи зібрав він сміливість:

«Ісі зачиняє двері зсередини

Було більше двох склянок і також більше десяти

Вам заборонено їздити на велосипеді, і ви також не повинні ходити пішки

Тобі більше не пускають».

Єдине, чого Ісі не відчував, це сніданок

Взяла пальто, вийшла покурити

Роберт закричав їй услід: «Зачекай, я знаю ще один жарт:

У якої тварини дві ноги більше, коли вона сидить?»

Потім прийшов потяг, і Ісі був вдячний

Тому що справа з Робертом була швидше судомою

Вона хотіла намалювати серце на склі й вирішила відмовитися

Роберт відкрив рот, і почався дощ

«Ісі не заходь і не слухай мене

Те, що я хочу сказати, так легко зрозуміти

Вам заборонено сісти на трамвай, і ви також не повинні ходити пішки

Тобі більше не пускають"

А люди кричали: «Давай, Роберте, роби те, що маєш».

І він скочив у рухомий потяг, розбив вікно і дав Ісі

поцілунок

«Ой, Ісі, я був з тобою весь час, ти ніколи не вгадаєш, що».

— Як павич?

"Я згоден…"

Як і кожна казка, ця має щасливий кінець

Завіса опускається, натовп аплодує

Друзі і вороги, чоловіки і жінки

Вибігайте на вулицю і співайте:

«(Ісі закриває двері зсередини) Ісі закриває двері зсередини

Було більше двох склянок і також більше десяти

Вам заборонено їздити на велосипеді, і ви також не повинні ходити пішки

Тобі більше не пускають"