Emilie - Debout sur le zinc

Sur la t?

te d’Emilie tombaient fins et droits des fils de soie.

Comme?

la sir?

ne ils cachaient sa poitrine.

Dire qu’elle ?tait ma promise.

Elle m’aimait et pourtant je devine

Que ce n’est pas partie remise.

Car l’amour est un enfant?

go?ste et malhonn?

te Qui ne pense qu'?

lui, qu'?

sa pomme sans se soucier du reste.

Moi je ne suis pas mauvais gar?

on loin de l?,

Et pourtant je subis sa loi.

Moi je ne suis pas mauvais gar?

on loin de l?,

Et pourtant je subis sa loi.

Sous le nez d’emilie se dessinaient gracieuses

Deux fraises pulpeuses,

Comme?

Venus elles?

taient d?

lectables.

Dire qu’elle ?tait ma promise.

Elle m’aimait et c’est bien regrettable

Que ce ne soit pas partie remise.

Car l’amour est un enfant irresponsable et malhonn?

te Qui ne pense qu'?

lui, qu'?

sa pomme sans se soucier du reste.

Moi je ne suis pas mauvais gar?

on loin de l?,

Et pourtant je subis sa loi.

Moi je ne suis pas mauvais gar?

on loin de l?,

Et pourtant je subis sa loi.

Sous le front d’Emilie se logeait admirables

Deux perles d’opale,

Comme aux malignes elles brillaient de tendresse.

Dire qu’elle ?tait ma promise.

Elle m’aimait mais je m’en confesse

Que ce n’est pas partie remise.

Car l’amour est un enfant capricieux et malhonn?

te Qui ne pense qu'?

lui, qu'?

sa pomme sans se soucier du reste.

Moi je ne suis pas mauvais gar?

on loin de l?,

Et pourtant je subis sa loi.

Moi je ne suis pas mauvais gar?

on loin de l?,

Et pourtant je subis sa loi.

На трійнику

д'Емілі впала чудово й прямо з ниток шовку.

Як?

сер?

чи сховали його груди.

Сказати, що вона була моєю обіцянкою.

Вона любила мене, і все ж я здогадуюсь

Що це не відстрочка.

Бо кохання – це дитина?

зі смаком і нечесно

ти Хто так не думає?

його, що?

своє яблуко, не турбуючись про решту.

Я, я не поганий хлопець?

ми від нього,

І все ж я підкоряюся його закону.

Я, я не поганий хлопець?

ми від нього,

І все ж я підкоряюся його закону.

Під носом у Емілі майоріла граціозна

Дві соковиті полуниці,

Як?

Вони прийшли?

звідки

читабельний.

Сказати, що вона була моєю обіцянкою.

Вона любила мене, і це дуже прикро

Нехай не відкладається.

Бо кохання – безвідповідальна і нечесна дитина?

ти Хто так не думає?

його, що?

своє яблуко, не турбуючись про решту.

Я, я не поганий хлопець?

ми від нього,

І все ж я підкоряюся його закону.

Я, я не поганий хлопець?

ми від нього,

І все ж я підкоряюся його закону.

Під бровою Емілі лежало чудове

Дві опалові намистини,

Як у злоякісних, сяяли ніжністю.

Сказати, що вона була моєю обіцянкою.

Вона любила мене, але я зізнаюся

Що це не відстрочка.

Бо кохання — дитина примхлива й нечесна?

ти Хто так не думає?

його, що?

своє яблуко, не турбуючись про решту.

Я, я не поганий хлопець?

ми від нього,

І все ж я підкоряюся його закону.

Я, я не поганий хлопець?

ми від нього,

І все ж я підкоряюся його закону.