Broken Wings - Darkwood

In Late July — the sun is glowing

Far away seems all despair

And in the vales the corn is growing

With golden heads so bright and fair

The wind is tearing on my wings of steel

And sorrow fills my broken heart

I carry wounds that cannot heal

And you and I lie worlds apart

I like to see it when the birds are flying

Their carelessness I have to bear

And in their moves all weight denying

Escaping from the eagle’s stare

The wind is tearing on my wings of steel

And sorrow fills my broken heart

I carry wounds that cannot heal

And you and I lie worlds apart

And in the distance a stream is flowing

Dark waters run towards the sea

Against the storm small boats are rowing

The ocean is our retreat

The wind is tearing on my wings of steel

And sorrow fills my broken heart

I carry wounds that cannot heal

And you and I lie worlds apart

Weariness like lingering poison

Where joy it used to be

Clouds are gathering around my prison

As far as the eye can see

The wind is tearing on my wings

And grief it fills my broken heart

I carry wounds of a thousand flames

And you and I lie worlds apart

The wind is tearing on my wings of steel

And sorrow fills my broken heart

I carry wounds that cannot heal

And you and I lie worlds apart

Наприкінці липня — світить сонце

Далеко, здається, все відчай

А в долинах росте кукурудза

Із золотими головами, такими яскравими й справедливими

Вітер рве мої сталеві крила

І смуток наповнює моє розбите серце

Я ношу рани, які не загоюються

І ми з вами лежимо світами один від одного

Мені подобається бачити це коли птахи літають

Їхню недбалість я мушу терпіти

І в їхніх рухах заперечується вся вага

Рятуючись від орлиного погляду

Вітер рве мої сталеві крила

І смуток наповнює моє розбите серце

Я ношу рани, які не загоюються

І ми з вами лежимо світами один від одного

А вдалині тече потік

Темні води біжать до моря

Проти шторму веслують маленькі човни

Океан — це наш притулок

Вітер рве мої сталеві крила

І смуток наповнює моє розбите серце

Я ношу рани, які не загоюються

І ми з вами лежимо світами один від одного

Втома, як затяжна отрута

Де це була радість

Навколо моєї в’язниці збираються хмари

Наскільки сягає око

Вітер рве мої крила

І горе наповнює моє розбите серце

Я ношу рани тисячного полум’я

І ми з вами лежимо світами один від одного

Вітер рве мої сталеві крила

І смуток наповнює моє розбите серце

Я ношу рани, які не загоюються

І ми з вами лежимо світами один від одного