J'habitais Saint-Germain-des-Prés - Dany Brillant

J’habite à Saint-Germain-des-Prés

Et tous les jours, je m’y promène

Rue Jacob au Vieux-Colombier

Je dis bonjour à tous les gens que j’aime

J’aime me balader le long de ces quais

Remonter à Saint-Germain-des-Prés

Retrouver mes copains, tous mes poètes

J’habite Saint-Germain-des-Prés

J’ai 18 ans et je trouve la vie belle

Dans une chambre très serrée

Je fais des rêves qui me donne des ailes

J’aime rencontrer au détour d’une rue

Le regard d’une belle inconnue

Elle me plaît, je lui plais, il faut qu’on parle

Tous les soirs dans un cabaret

Le jazz est devenu mon exutoire

Le public semble intéressé

Si c'était le début de mon histoire

Je ne l’ai pas encore dit à maman

Je veux vivre de mes sentiments

Je veux jouer et chanter, la vie d’artiste

Mon premier amour

C’est ici que tu as pris ma main

Qu’ensemble, on a fait notre chemin

Mais mon Dieu, comme le temps passe

Un jour, des gens sont arrivés

Ils étaient riches et jaloux de nos rêves

De nos chambres, ils nous ont chassés

Pour y mettre leurs petits millionnaires

Qui étouffaient au fond de leur ennui

Et pensaient qu’en habitant ici

Ils pourraient s’acheter une existence

Peu à peu, ils ont remplacé

Nos livres qui étaient plein de nos rêves

Par du tissu bien ficelé

Des habits qui sont des cache-misères

Vous mes poètes, mes peintres, mes fous

Où êtes-vous?

J’ai besoin de vous

Mais tant pis, c’est la vie, il faut que je m’y fasse

Les démagos ont tout brûlé

La flore est devenue un cimetière

Où contre le prix d’un café

Un court instant, on peut se croire poète

Pourtant, c'était là que tout à commencé

Que le monde s’est remis à penser

Mais tant pis, c’est fini, comme le temps passe

J’habite à Saint-Germain-des-Prés

Aujourd’hui, j’y habite avec ma tête

Pour moi, ce n’est plus qu’une idée

Que Paris sera toujours une fête

Я живу в Сен-Жермен-де-Пре

І щодня я туди ходжу

Rue Jacob in Vieux-Colombier

Я вітаю всіх людей, яких люблю

Я люблю гуляти по цих набережних

Підніміться до Сен-Жермен-де-Пре

Знайди моїх друзів, усіх моїх поетів

Я живу в Сен-Жермен-де-Пре

Мені 18, і я вважаю життя хорошим

У дуже тісній кімнаті

У мене є мрії, які дають мені крила

Мені подобається зустрічатися на повороті вулиці

Погляд прекрасної незнайомки

Вона мені подобається, вона мені подобається, нам потрібно поговорити

Щовечора в кабаре

Джаз став моїм віддушиною

Здається, аудиторія зацікавлена

Якби це було початком моєї історії

Я ще не сказав мамі

Я хочу жити своїми почуттями

Я хочу грати і співати, життя артиста

Моя перша любов

Ось тут ти взяв мене за руку

Щоб разом ми пройшли шлях

Але Боже мій, як час летить

Одного разу прийшли люди

Вони були багаті й заздрили нашим мріям

З наших кімнат вигнали нас

Щоб посадити туди своїх маленьких мільйонерів

Які задихалися від нудьги

І думав, що живе тут

Вони могли купити собі життя

Поступово їх замінили

Наші книги, які були сповнені наших мрій

З добре в'язаної тканини

Одяг, який є схроном

Ви мої поети, мої художники, мої божевільні

Ти де?

ти мені потрібен

Але шкода, таке життя, я мушу звикати

Демаги все спалили

Флора перетворилася на цвинтар

Де проти ціни на каву

На мить можна подумати, що ти поет

Але все почалося саме з цього

Щоб світ знову почав думати

Але шкода, що все скінчилося, час летить

Я живу в Сен-Жермен-де-Пре

Сьогодні я там живу з головою

Для мене це просто ідея

Що Париж завжди буде вечіркою