De Mördades Fria Republik - Dan Berglund

Jag åt min gröt och läste tidning

Tog väskan i min hand och kysste kärringen

Djup låg snön och natten såg mitt spår

Där på vägen som jag traskat fram i tretton långa år

Och denna dag låg vinden på från nord

Vi svetsade på däck, tretti meter över jord

Då hörde jag ett dån, och någon som skrek: -Sven!

Men allt försvann i blod och eld och det blev natt igen

Så vaknade jag upp i en kista utav gran

Och tänkte att det här, detr liknar ju själva fan

Och kärringen hon grät och varlikblek i sin syn

Medan prästen bad till herren gud med näsan sin i skyn

Sen firades jag ner till min enkla lägenhet

Och börjar rulla tummar i min tysta ensamhet

Då var det nån som sa: — Kamrat och bästa lik!

Välkommen till dom mördades fria republik!

Och där bland sten, bland rötter, sand och mull

Låg människor i led, hela jorden var full

Av kvinnor och män som arbetat en gång

Och dom reste sig så jorden skalv och stämde upp en sång

Vi mördades i den svenska industrin

Vi femhundra per år som blir slaktade som svin

I fabrikerna där man suger ut vår märg

Och störst av alla mördare är Jacob Wallenberg

Det var vi som höll igång hans fabrik

Det var vi som föll och blev burna ut som lik

Vi bugade för bödeln, vi gödde honom stor

Medan sossarna och facket sprang och putsade hans skor

Nu kräver vi hämnd, hör vårt bittra skrik

Det hörs genom maskinerna i varje fabrik

Det hörs i vindens sus och i höga furors sång

Och det kräver att du gör din plikt och hämnas oss en gång

Och genom maskinerna sjunger vi för er:

Studera Marx och Lenin och förena er

Klass mot klass måste striden stå

Och i tysthet ska vi stiga upp och vara med er då

Я з’їв свою кашу і читав газету

Взяв сумку в руку і поцілував сучку

Сніг був глибокий, і ніч побачила мій слід

Там на дорозі, якою я ходив довгих тринадцять років

А цього дня вітер з півночі

Ми зварювали на палубі, тридцять метрів над землею

Тоді я почув гуркіт, і хтось закричав: -Свен!

Але все зникло в крові й вогні, і знову була ніч

Тоді я прокинувся в скрині з ялиною

І подумав, що це, це схоже на саме пекло

А старенька плакала й бліда в очах

Поки священик молився Господу Богу носом у небо

Потім мене відсвяткували до моєї простої квартири

І почніть крутити пальці в моїй тихій самотності

Тоді хтось сказав: - Товариш і найкращий труп!

Ласкаво просимо у вільну республіку вбитих!

А там серед каменю, серед коріння, піску й землі

Люди були в черзі, вся земля була повна

Про жінок і чоловіків, які колись працювали

І встали вони, і земля затряслася, і вони заспівали пісню

Нас вбили у шведській промисловості

Нас п'ятсот на рік ріжуть, як свиней

На заводах, де наш кістковий мозок висмоктується

А найбільший з усіх вбивць – Джейкоб Валленберг

Ми були тими, хто підтримував роботу його фабрики

Це ми впали і були винесені як трупи

Ми вклонилися катам, ми його нагодували великою

Поки соуси і союз бігали і начищали черевики

Тепер ми вимагаємо помсти, почуй наш гіркий крик

Це чути через машини на кожному заводі

Воно лунає в свисті вітру і в пісні високих сосен

І це вимагає від вас виконати свій обов’язок і помститися нам один раз

І через машини ми для вас співаємо:

Вивчіть Маркса і Леніна і об’єднайтеся

Клас проти класу, боротьба повинна стояти

І в тиші ми встанемо і будемо тоді з тобою