Автобус - DA 108

Я, как обычно, попытался встать с кровати в семь утра

Башка не помнит ничего, что делал вчера

Я шевелил головой, ногой, рукой и плечом,

Но вскоре понял: это тщетно, не проснусь ни по чём,

А ма кричала, как обычно мне: «Встань, встань!»

И отлепляла с уха жвачку: «Это что ещё за дрянь?»

Я проснулся только в ванной, было пол восьмого

Сделал вот такого, скажи мне, что смешного?

Ладно, это всё случилось у меня, не у другого

Я сказал себе: «Козёл, ты опаздываешь снова»

Бегом влезаю я в штаны, доедаю бутерброд

В голове мысль одна: «Ты опоздал давно, урод»

Вот остановка, я бегу туда скорей

Кучу брызг дарю прохожим, пугая голубей

Так вот, сначала я бежал, и всё же опоздал

Зачем я как дурак на остановке час стоял?

Стоп!

Что тут делать, подскажите быстро мне

Я по уши в говне, и лужи на спине

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Я никогда-когда-когда-когда-когда

Не буду больше делать так

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Я никогда-когда-когда-когда-когда

Не буду больше делать так

Я пришёл (он пришел), я урок не прогулял

Просто я совсем немного на предмет опоздал,

Но учитель был строг, неподкупен и хитер

Я только рот открыл, а он в бычку попер:

«Не успел, не успел», — он два раза спел

Я попытался объяснить, но и слушать не хотел

Что мне делать, как его мне залечить?

«Учитель, я исправлюсь, всё это может быть»

Ведь в общем я старался, как мог: я рано встал

Я так торопился, что шнурки не завязал

Просто я ведь очень хотел не опоздать,

Но для этого приходится так рано вставать

Очень рано, очень рано, почти часов в семь

Это выше моих сил, а если ты совсем

Ну, честное слово клянусь, я обещаю

Я больше никогда, никогда не опоздаю

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Я никогда-когда-когда-когда-когда

Не буду больше делать так

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Я никогда-когда-когда-когда-когда

Не буду больше делать так

Я караулил будильник, я не спал,

Но он меня достал, опять пришёл провал

Я под утро повалился на кровать и начал спать

История дурная — случилось всё опять

Вот стою, бегу, хватаю, глотаю

Шнурки не завязал, из дома выбегаю

И вот я… стою на остановке

Покеда, автобус, я шнурую кроссовки

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Я никогда-когда-когда-когда-когда

Не буду больше делать так

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Я никогда-когда-когда-когда-когда

Не буду больше делать так

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Я никогда-когда-когда-когда-когда

Не буду больше делать так

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Блин!

Я на автобус опоздал

Я никогда-когда-когда-когда-когда

Не буду больше делать так

Понял?

— Ой-ёй-ёй, Пух!

— Куда ж ты стреляешь?

— Разве не попал?!

— Не то, чтобы совсем не попал, но только не попал в шарик

Я, як завжди, спробував встати з ліжка о сьомій ранку

Башка не пам'ятає нічого, що робив учора

Я ворушив головою, ногою, рукою і плечем,

Але незабаром зрозумів: це марно, не прокинуся ніщо,

А ма кричала, як завжди мені: «Устань, устань!»

І відліплювала з вуха жуйку: «Це що ще за погань?»

Я прокинувся тільки у ванній, було пів восьмої

Зробив такого, скажи мені, що смішного?

Гаразд, це все трапилося у мені, не у іншого

Я сказав собі: «Козел, ти запізнюєшся знову»

Бігом влазю я в штани, доїдаю бутерброд

У голові думка одна: «Ти запізнився давно, виродок»

Ось зупинка, я біжу туди швидше

Купу бризків дарую перехожим, лякаючи голубів

Так ось, спочатку я біг, і все ж запізнився

Навіщо я як дурень на зупинці годину стояв?

Стоп!

Що тут робити, швидко підкажіть мені

Я по вуха в говні, і калюжі на спині

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Я ніколи-коли-коли-коли-коли

Не буду більше робити так

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Я ніколи-коли-коли-коли-коли

Не буду більше робити так

Я прийшов (він прийшов), я урок не прогуляв

Просто я зовсім трохи на предмет спізнився,

Але вчитель був суворий, непідкуплений і хитер

Я тільки рот відкрив, а він у бичку попер:

«Не встиг, не встиг»,— він двічі заспівав

Я спробував пояснити, але й слухати не хотів

Що мені робити, як його мені залікувати?

«Вчителю, я виправлюся, все це може бути»

Адже в загальному я намагався, як міг: я рано встав.

Я так поспішав, що шнурки не зав'язав

Просто я дуже хотів не запізнитися,

Але для цього доводиться так рано вставати

Дуже рано, дуже рано, майже годин на сім

Це вище моїх сил, а якщо ти зовсім

Ну, слово честі клянуся, я обіцяю

Я більше ніколи, ніколи не запізнюся

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Я ніколи-коли-коли-коли-коли

Не буду більше робити так

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Я ніколи-коли-коли-коли-коли

Не буду більше робити так

Я вартував будильник, я не спав,

Але він мене дістав, знову прийшов провал

Я під ранок повалився на ліжко і почав спати

Історія погана — трапилося все знову

Ось стою, біжу, хапаю, ковтаю

Шнурки не зав'язав, з дому вибігаю

І ось я... стою на зупинці

Покида, автобус, я шнурую кросівки

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Я ніколи-коли-коли-коли-коли

Не буду більше робити так

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Я ніколи-коли-коли-коли-коли

Не буду більше робити так

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Я ніколи-коли-коли-коли-коли

Не буду більше робити так

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Млинець!

Я на автобус запізнився

Я ніколи-коли-коли-коли-коли

Не буду більше робити так

Зрозумів?

— Ой-їй-їй, Пуху!

— Куди ж ти стріляєш?

— Хіба не потрапив?!

— Не те, щоб зовсім не потрапив, але тільки не потрапив у кульку