Временами - D.L.S.

Временами мы бываем разными,

Люди расходятся, но так уж водится.

Временами…

Временами мы бываем разными, опасными.

Временами мы тратим время напрасно.

Временами — а у нас их всего 4 —

Мы провожаем дни, сидя в своей квартире.

Вместо того, чтобы лезть в гору, мы молим Бога,

Ждём помощи, сетуя, что всё так сложно.

И так постоянно, вечный круговорот:

Не повезло сегодня — может завтра повезёт.

Времена приносят нам встречи и разлуки,

Заставляют снова встать либо опустить руки.

Времена сделали так, что в свои 20

Из близких мне людей осталось человек 15.

Кто-то погиб, кто-то просто взял, предал.

Бог им судья — я берегу нервы.

Времена нас учат подвести в конце итог,

Но мы забываем в итоге сделать выбор.

После часто просыпаемся среди ночи,

Когда полно мыслей в голове, а впрочем

Это всего лишь времена меняют друг друга,

И всё начнётся снова, заново, по кругу.

Это всего лишь времена меняют друг друга.

И всё, что с ними связано, движется по кругу.

Так случается: ничто не вечно,

Дороги разбегаются, люди расходятся, но так уж водится.

Это всего лишь времена меняют друг друга.

И всё, что с ними связано, движется по кругу.

Так случается: ничто не вечно,

Дороги разбегаются, люди расходятся, но так уж водится.

А я, а я всё так же живу временами,

Всё в тех же роковерах, с теми же пацанами.

И так же с друзьями 7 дней в неделю

Мы в своём районе качаем всё те же качели.

Уже который год, уже который фрутик,

А мы всё в лире, всё также эти темы мутим.

Читаем, пишем, сводим, мастерим, знаем,

Кого любим и какой ветер вдыхаем.

Вспоминаем о каких-то блондинках ночами.

Это мой выбор, но я жалею временами.

Порой вспоминаю о том, что потерял.

Если б дали шанс, я бы много чего поменял.

Вернул бы кого-то, сделал всё по-другому,

А там глядишь, и всё сложилось бы всё по-иному.

Это всего лишь времена меняют друг друга.

И всё, что с ними связано, движется по кругу.

Так случается: ничто не вечно,

Дороги разбегаются, люди расходятся, но так уж водится.

Это всего лишь времена меняют друг друга.

И всё, что с ними связано, движется по кругу.

Так случается: ничто не вечно,

Дороги разбегаются, люди расходятся, но так уж водится.

Времена бывали разными: дарили мне надежды,

Втаптывали в грязь то, чем я дорожил.

Многим доверял напрасно, многим не верил зря.

Я становился старше, только сотни раз каясь.

Я терял путь, я искал свет.

Просил у Бога помощи: «Отец, дай ответ!»

И что нам принесёт весна после такой зимы?

Кому лежать в земле, а кому нести венки?

Осенние мутки, быстрые сутки,

Хруст снега по знакомым маршрутам.

Ещё эти стервы и руки, разбитые в кровь.

Мы прощались навсегда, но времена сводили нас вновь.

Они меняли в моей жизни станции метро,

Весну, лето, а я всё ищу кого-то.

Хоть и пытался — помнишь?

— перевернуть многое,

Но не могу свернуть уже с этой дороги.

Они идут медленно, они идут быстро,

Они несут нас, и моменты тают как искры.

Но на закате однажды время вдруг замрёт.

Смотрю в бездонные глаза, забыв обо всём.

Пока крупицами песка в часах песочных

Времена строят судьбы и ставят в них точки.

Часом ми буваємо різними,

Люди розходяться, але так уже водиться.

Часом…

Часом ми буваємо різними, небезпечними.

Часом ми витрачаємо час даремно.

Часом — а у нас їх всього 4 —

Ми проводжаємо дні, сидячи у своїй квартирі.

Замість того, щоб лізти вгору, ми молимо Бога,

Чекаємо на допомогу, нарікаючи, що все так складно.

І так постійно, вічний кругообіг:

Не пощастило сьогодні — може завтра пощастить.

Часи приносять нам зустрічі та розлуки,

Примушують знову підвестися або опустити руки.

Часи зробили так, що у свої 20

З близьких мені людей залишилося чоловік 15.

Хтось загинув, хтось просто взяв, зрадив.

Бог їм суддя — я бережу нерви.

Часи нас вчать підвести в кінці кінці,

Але ми забуваємо в результаті зробити вибір.

Після часто прокидаємося серед ночі,

Коли повно думок у голові, а втім

Це лише часи змінюють один одного,

І все почнеться знову, заново, по колу.

Це лише часи змінюють один одного.

І все, що з ними пов'язано, рухається по¦кругу.

Так трапляється: ніщо не вечно,

Дороги розбігаються, люди розходяться, але так уже водиться.

Це лише часи змінюють один одного.

І все, що з ними пов'язано, рухається по¦кругу.

Так трапляється: ніщо не вечно,

Дороги розбігаються, люди розходяться, але так уже водиться.

А я, а я все так ж живу часом,

Все в тих же роковерах, з тими ж пацанами.

І так ж із друзями 7 днів у тиждень

Ми в своєму районі качаємо все ті ж гойдалки.

Вже котрий рік, уже який фрутик,

А ми все в лірі, все також ці теми каламутимо.

Читаємо, пишемо, зводимо, майструємо, знаємо,

Кого любимо і який вітер вдихаємо.

Згадуємо про якісь білявки ночами.

Це мій вибір, але я шкодую часом.

Часом згадую про те, що втратив.

Якщо б дали шанс, я би багато чого змінив.

Повернув би когось, зробив все по-іншому,

А там дивишся, і все склалося б все по-іншому.

Це лише часи змінюють один одного.

І все, що з ними пов'язано, рухається по¦кругу.

Так трапляється: ніщо не вечно,

Дороги розбігаються, люди розходяться, але так уже водиться.

Це лише часи змінюють один одного.

І все, що з ними пов'язано, рухається по¦кругу.

Так трапляється: ніщо не вечно,

Дороги розбігаються, люди розходяться, але так уже водиться.

Часи були різними: дарували мені надії,

Втоптували в грязюку те, чим я дорожив.

Багатьом довіряв даремно, багатьом не вірив даремно.

Я ставав старшим, тільки сотні разів каючись.

Я втрачав шлях, я шукав світло.

Просив у Бога допомоги: «Батьку, дай відповідь!»

І що нам принесе весна після такої зими?

Кому лежати в землі, а кому нести вінки?

Осінні мутки, швидка доба,

Хрускіт снігу за знайомими маршрутами.

Ще ці стерви і руки, розбиті в кров.

Ми прощалися назавжди, але часи зводили нас знову.

Вони змінювали в моєму житті станції метро,

Весну, літо, а я все шукаю когось.

Хоч і намагався — пам'ятаєш?

—перевернути багато,

Але не можу згорнути вже з цієї дороги.

Вони йдуть повільно, вони йдуть швидко,

Вони несуть нас, і моменти тануть як іскри.

Але на заході одного разу час раптом замре.

Дивлюся в бездонні очі, забувши про все.

Поки що крупинками піску в годинах пісочних

Часи будують долі і ставлять в них точки.