В океане льдин - D.L.S.

И наступит весна, и я останусь один,

Без тебя, тут, в этом океане льдин.

И наступит весна, и ты останешься одна,

Ты где-то без меня в этом океане льда.

И наступит весна, и я останусь один,

Без тебя, тут, в этом океане льдин.

И наступит весна, и ты останешься одна,

Ты где-то без меня в этом океане льда.

Ты прости меня, но я опять уйду с рассветом.

Боюсь тебя любить, боюсь этим ослепнуть.

Боюсь смотреть в эти глаза и видеть километры,

Что мы с тобой прошли, сдувает пепел ветром.

И я иду стараюсь быть незаметным.

И мыслей столько в голове, но ничего конкретного.

И прошлое будто 3D перед глазами.

Я будто зритель в этом пустынном темном зале.

Но сердцу не прикажешь вот теперь и мучаюсь.

Ты наверно тоже, быть может это к лучшему.

Нас разведет судьба, как над Невой мосты.

Будем по разным берегам лишь я и ты.

И наступит весна, и я останусь один,

Без тебя, тут, в этом океане льдин.

И наступит весна, и ты останешься одна,

Ты где-то без меня в этом океане льда.

И наступит весна, и я останусь один,

Без тебя, тут, в этом океане льдин.

И наступит весна, и ты останешься одна,

Ты где-то без меня в этом океане льда.

Уже четыре месяца я жду этой встречи,

Хотя бы на минуту и мне станет легче,

Но видимо я обречен её ждать вечность,

Просматривая фото, на которых ты отмечена.

Просматривая в старом телефоне сообщения.

Стало легче, да нет, еще тяжелее.

Проходят эти дни, бегут эти недели.

И может быть она захочет вернуть то время.

Я в одиночестве провожу параллели,

Вроде бы те расстались, но позже поумнели.

А за окном весна, звуки капели.

И мы растаем, нас чужие лучи согреют.

И наступит весна, и я останусь один,

Без тебя, тут, в этом океане льдин.

И наступит весна, и ты останешься одна,

Ты где-то без меня в этом океане льда.

И наступит весна, и я останусь один,

Без тебя, тут, в этом океане льдин.

И наступит весна, и ты останешься одна,

Ты где-то без меня в этом океане льда.

І настане весна, і я стану один,

Без тебе, тут, в цьому океані крижина.

І настане весна, і ти станеш одна,

Ти десь без мене в цьому океані льоду.

І настане весна, і я стану один,

Без тебе, тут, в цьому океані крижина.

І настане весна, і ти станеш одна,

Ти десь без мене в цьому океані льоду.

Ти пробач мені, але я знову піду з світанком.

Боюся тебе любити, боюся цим засліпити.

Боюся дивитися в ці очі і бачити кілометри,

Що ми з тобою пройшли, здуває попіл вітром.

І я іду намагаюся бути непомітним.

І думок стільки в голові, але нічого конкретного.

І колишнє ніби 3D перед очима.

Я ніби глядач у цьому пустельному темному залі.

Але серцю не накажеш ось тепер і страждаю.

Ти, мабуть, теж, можливо, це на краще.

Нас розведе доля, як над Невою мости.

Будемо по різних берегах лише я і ти.

І настане весна, і я стану один,

Без тебе, тут, в цьому океані крижина.

І настане весна, і ти станеш одна,

Ти десь без мене в цьому океані льоду.

І настане весна, і я стану один,

Без тебе, тут, в цьому океані крижина.

І настане весна, і ти станеш одна,

Ти десь без мене в цьому океані льоду.

Вже чотири місяці я чекаю цієї зустрічі,

Хоча би на хвилину і мені стане легше,

Але мабуть я приречений на неї чекати вічність,

Переглядаючи фото, на яких ти відзначена.

Переглядаючи в старому телефоні повідомлення.

Стало легше, та ні, ще важче.

Минають ці дні, тікають ці тижні.

І може бути вона захоче повернути той час.

Я в одиниці проводжу паралелі,

Начебто ті розлучилися, але пізніше порозумнішали.

А за вікном весна, звуки краплі.

І ми таємо, нас чужі промені зігріють.

І настане весна, і я стану один,

Без тебе, тут, в цьому океані крижина.

І настане весна, і ти станеш одна,

Ти десь без мене в цьому океані льоду.

І настане весна, і я стану один,

Без тебе, тут, в цьому океані крижина.

І настане весна, і ти станеш одна,

Ти десь без мене в цьому океані льоду.