Daddy - D-Bo

Tausend Tränen im Gesicht

Doch sie rennt schneller als der Wind

Zu ihrem Dad, und hält ihn fest

Er ist ihr Fels, sie ist ein Kind

Doch er muss weg, er muss kämpfen, er muss schießen — vielleicht

«Keiner müsste schießen, wenn du hier bei mir bleibst.»

Er lächelt sie an und nimmt sie hoch

Er lässt sie fliegen

Er weiß sie spricht die Wahrheit

— Kleine Worte, große Liebe

«Daddy kommt bald wieder und dann bringt er dir was mit

Ganz viel Öl für meine Chefs und für dich ein bisschen Glück

Ich schick dir jeden Tag 'ne Karte mit 'nem Herz und einer Zahl

Damit du weißt, wie oft dein Daddy drüben Sehnsucht nach dir hat.»

Und er setzt sie wieder ab

Küsst sie und geht

Dreht sich wieder um

Hat tausend Wünsche — doch zu spät…

Seine Frau erstickt an Tränen

Seine Tochter ruft ihm nach

Befehle sind Befehle und der erste heute ist Marsch

Dann sitzt er Stunden in seinem Flieger

Hat ein ungutes Gefühl

Wenn er ankommt braucht er Alkohol

— den Kummer runterspühlen

Daddy…

Ein fremdes Land

Ne fremde Sprache

Fremde Kultur

Menschen schreien ihm nach

«Geh nach Haus, lass uns in ruhe!»

Er braucht Geld, er braucht die Kohle

Er muss schießen für den Frieden

Er schreibt Briefe für die Frau

«Ich werd' dich niemals mehr betrügen

Jetzt ist klar, dass ich dich Liebe!

Warte auf mich, mein Schatz

Ich bin froh, dass du verziehen hast

Ich bin froh, dass ich dich hab.»

Plötzlich Schüsse in der Nacht

Dann wieder Stille — kein Schlaf

Ein Bild von seiner Tochter

Tränen heilen die Angst

Blauer Himmel, ganz in Schwarz

Er hört sie schießen und er fliegt

Weg von all dem Chaos

Das es für ihn nicht mehr gibt

Er hat den Brief an seiner Brust

Er konnte ihn leider nicht versenden

Dafür kommt er jetzt nach Haus

Mit fremdem Blut an seinen Händen

Doch diese Ruhe auf dem Flug macht ihn verrückt

Er hält nicht, was er verspricht

Er kommt zurück — ohne Glück

Tausend Tränen im Gesicht

Doch sie rennt schneller als der Wind

Zu ihrem Dad, und hält ihn fest

Er war ihr Fels, sie ist ein Kind

Тисяча сліз на твоєму обличчі

Але вона біжить швидше вітру

До свого тата і міцно тримай його

Він її скеля, вона дитина

Але він повинен йти, він повинен битися, він повинен стріляти — можливо

— Нікому не доведеться стріляти, якщо ти залишишся тут зі мною.

Він посміхається їй і бере її на руки

Він дозволяє їм літати

Він знає, що вона каже правду

— Маленькі слова, велика любов

«Тато скоро повернеться, і тоді він тобі щось принесе

Багато олії для моїх начальників і трохи удачі вам

Щодня надсилаю листівку з сердечком і цифрою

Тож ти знаєш, як часто твій тато тужить за тобою».

І він знову садить її

поцілувати її і піти

Знову обертається

Має тисячу бажань — але пізно...

Дружина захлинається від сліз

За ним кличе дочка

Накази наказами і перший сьогодні марш

Потім він годинами сидить у своєму літаку

Має погане передчуття

Коли він приходить, йому потрібен алкоголь

— змити смуток

тато…

Чужа країна

Іноземної мови немає

Іноземна культура

Люди кричать на нього

— Ідіть додому, залиште нас!

Йому потрібні гроші, йому потрібне вугілля

Він повинен стріляти за мир

Він пише листи для дружини

«Я більше ніколи тобі не зраджу

Тепер ясно, що я тебе люблю!

чекай мене моя люба

Я радий, що ти пробачив

Я радий, що ти в мене є».

Раптом постріли вночі

Потім знову тиша — без сну

Фото його дочки

Сльози лікують страх

Синє небо, все в чорному

Чує, як стріляють, і летить

Подалі від усього хаосу

Що для нього більше немає

У нього лист на грудях

На жаль, він не зміг його надіслати

Тому він зараз повертається додому

З чужою кров'ю на руках

Але цей спокій в польоті зводить його з розуму

Він не виконує те, що обіцяє

Він повертається — без успіху

Тисяча сліз на твоєму обличчі

Але вона біжить швидше вітру

До свого тата і міцно тримай його

Він був її скелею, вона – дитиною