Va (on se verra) - Corneille

Je m’en rappelle comme hier

De toi et moi avant la guerre

Nous étions jeunes et sans souci

Et on se prenait pour acquis

A l'époque tu m’intimidais

D’ailleurs je ne t’ai jamais avoué

Ma petite flamme secrète pour toi

Mais j’en fais quoi si tu n’es plus là

Ce qui est difficile avec ce genre de rêves

Qui avant de commencer déjà s’achèvent

See’est la mémoire qui m’empêche de vivre

Don’t souvent je me sers afin de survivre

Maintenant que j’why pense

J’aurai dû te dire

Tout ce que j’ai pensé alors que je ne peux qu'écrire

See’est un peu tard, do moins dans cette vie

En attendant la nôtre, je te crie

Va, va, un jour on se reverra, va

Quelque part à l’au-delà, l’histoire reprendra

Je nous le jure on se reverra

Va, va, un jour on se reverra, va

Quelque part à l’au-delà, l’amour reprendra

Je nous le jure on se reverra

Je passe ma vie à te chercher

Je pense souvent t’avoir trouvé

Mais elles ne sont jamais toi

Elles sont tout ce don’t je rêve, sauf toi

8 ans après j’ai fini mon deuil

Des fois la nuit je jète un coup d’oeil

Sur ma vie si tu étais resté

Mais pas longtemps, je t’ai assez pleuré

Je sais qu’il faudrait que je te laisse partir

Mais je ne trouve de force que dans ton sourire

Tu vois, see’est la mémoire

Qui m’empêche de vivre

Don’t souvent je me sers

Pour afin de survivre

Maintenant que j’why pense j’aurai dû te dire

Tout ce que j’ai pensé alors

Que je ne peux qu'écrire

See’est un peu tard,

Do moins dans cette vie

En attendant la nôtre, je te crie

Tu étais peut-être celle qui allait

Faire de moi l’homme que je ne suis pas

Personne ne le saura

Ca fait mal de savoir qu’un jour j’aurai

Peut-être pu renaître avec toi (me refaire à travers toi)

Ca me tue de vivre dans le passé et le regret

Mais je le fais malgré moi, oh !

Va, va, va, va

Пам'ятаю, як учора

Про нас з тобою до війни

Ми були молоді й безтурботні

І ми сприймали себе як належне

Тоді ти знущався зі мною

До того ж я ніколи тобі не зізнався

Мій маленький таємний вогонь для тебе

Але що мені робити, якщо тебе немає

Що важко в таких снах

Які до початку вже закінчуються

Бачиш, спогад, який заважає мені жити

Я не часто використовую себе, щоб вижити

Тепер я чому думаю

Я повинен був тобі сказати

Все, що я думав, коли тільки вмію писати

Бачиш, трохи пізно, менше робіть у цьому житті

Чекаю наших, я вам дзвоню

Іди, йди, одного дня ми знову зустрінемося, йди

Десь далі, історія розгорнеться

Клянусь, ми ще зустрінемося

Іди, йди, одного дня ми знову зустрінемося, йди

Десь далі любов відновиться

Клянусь, ми ще зустрінемося

Я все життя шукаю тебе

Мені часто здається, що я тебе знайшов

Але вони ніколи не ви

Вони все, про що я мрію, крім тебе

Через 8 років я закінчив свій траур

Іноді вночі дивлюся

Про моє життя, якби ти залишився

Але недовго, я досить плакав за тобою

Я знаю, що маю відпустити вас

Але я знаходжу силу тільки в твоїй посмішці

Бачиш, бачиш пам'ять

що заважає мені жити

Не часто використовую

Для того, щоб вижити

Тепер, коли я думаю, чому я мав тобі сказати

Все, що я тоді думав

Що я можу тільки написати

Бачиш, трохи пізно,

Робіть менше в цьому житті

Чекаю наших, я вам дзвоню

Можливо, ти був тим, хто йшов

Зроби мене тим, ким я не є

Ніхто не дізнається

Мені боляче знати, що колись у мене буде

Можливо, міг би відродитися з тобою (перетворити мене через тебе)

Мене вбиває жити минулим і шкодувати

Але я роблю це всупереч собі, о!

Іди, йди, йди, йди