Rendez-vous de novembre - Constance Amiot

Pourquoi faut-il que l’on fasse des promesses

Je te jure que le temps les renverse

Et emporte avec lui les plus belles images

Dévalise les saisons comme on tourne les pages

J’aimerais récolter les plus belles histoires

En plaquant des accords sur le manche de ma guitare

Mais le temps qui, de temps en temps

Oui, le temps qui brille comme une étoile

Pourquoi traduire les mots les plus tendres

Toucher du bois quand on manque de bol

Pour adoucir le mois de novembre

Les volets qui claquent et les détails qui clochent

Et le temps qui, de temps en temps

Oui, le temps qui brille comme une étoile

J’aimerais emprunter le chemin des rêveurs

Ajuster mes adieux à des au revoir

À bientôt rendez-vous aux couleurs de l’automne

Essayons d'être heureux du moins jusqu'à ce soir

Et le temps qui, de temps en temps

Oui, le temps qui brille comme une étoile (x4)

Les jours s’abritent dans les manteaux d’hiver

Et dispersent dans le vent tout ce qui dure

Pourquoi faut-il que l’on fasse des promesses

Ceux qui s’endorment comme des toiles accrochées sur les murs

Чому ми повинні давати обіцянки

Клянуся, час їх збиває

І бере з собою найкрасивіші образи

Пограбуйте пори року, як ми перегортаємо сторінки

Я хотів би зібрати найкрасивіші історії

Граю акорди на шиї моєї гітари

Але час, що час від часу

Так, час, що сяє, як зірка

Навіщо перекладати найніжніші слова

Стукайте по дереву, коли вам погано

Щоб підсолодити місяць листопад

Грязь жалюзі та зламані деталі

І час, що час від часу

Так, час, що сяє, як зірка

Я хотів би стати шляхом мрійників

Пристосовуючи моє прощання до прощання

До скорої зустрічі, до зустрічі в фарбах осені

Спробуймо бути щасливими хоча б до сьогоднішнього вечора

І час, що час від часу

Так, час, що сяє як зірка (x4)

Дні ховаються в зимових пальтах

І розвіє на вітрі все, що триває

Чому ми повинні давати обіцянки

Ті, що засинають, як полотна, що висять на стінах