Le bout du monde - Constance Amiot

Moi qui ne vais pas au bout des choses

Un jour j’irai au bout du monde

Pour voir si là-bas toutes les causes

Valent qu’on s’y penche et qu’on y tombe

Je sèmerai ce que j’aimerai au bout du monde

Je sèmerai ce que j’aimerai au bout du monde

Moi qui ne tiens pas l'âme en place

J’irai toucher les horizons

J’irai mettre une barre d’espace

Sur nos amours en suspension

Je sèmerai ce que j’aimerai au bout du monde

Je sèmerai ce que j’aimerai au bout du monde

Toutes les frontières se ressemblent

Quand on arrive au bout du monde

Elles n’ont plus aucune insistance

Elles s’effacent en une seconde

Et si, au bout d’une semaine

À travers neige et frimas

Je repense à quelqu’un qui m’aime

Peut-être reviendrais-je sur mes pas

Я, хто не шукає речей

Одного разу я піду на край світу

Щоб побачити, чи є всі причини

Варто подивитися і полюбитися

Я буду сіяти те, що буду любити на кінці світу

Я буду сіяти те, що буду любити на кінці світу

Я, який не тримає душу на місці

Я торкнусь горизонтів

Поставлю пробіл

Про наші призупинені кохання

Я буду сіяти те, що буду любити на кінці світу

Я буду сіяти те, що буду любити на кінці світу

Всі кордони схожі

Коли ми досягнемо кінця світу

У них більше немає наполегливості

Вони згасають за секунду

А якщо через тиждень

Крізь сніг і мороз

Я згадую когось, хто мене любить

Можливо, я поверну свої кроки