Kannst Du Pfeifen, Johanna? - Comedian Harmonists

Wer nicht musikalisch ist, hat wenig von der Welt

Weil doch die Musik fröhlich uns erhält

Wer ein kleines Lied’l kennt und singt es einfach so

Bleibt am Morgen und am Abend froh

So ein kleines Lied singt ein jeder mit

Ja, was wär' das Leben ohne Lied?

«Kannst du pfeifen Johanna?»

— «Gewiß kann ich das!»

«Pfeife weiter Johanna, denn Pfeifen macht Spaß

Deine Lippen sind purpurn und deine Wangen rund

Mädel, was hast du für einen wunderschönen Mund!

Kannst du pfeifen Johanna?»

— «Gewiß kann ich das!»

«Kannst du singen Johanna?»

— «Gewiß kann ich das!»

«Singe weiter Johanna, dein Singen macht Spaß

Deine Lippen sind purpurn und deine Wangen rund

Mädel, was hast du für einen wunderschönen Mund!

Kannst du singen Johanna?»

— «Gewiß kann ich das!»

«Ißt du Pfirsich Johanna?»

— «Gewiß tu' ich das!»

«Du mußt vorsichtig essen, Kind, du machst dich doch ganz naß

Ja, es scheint, daß es dir gut schmeckt, denn du ißt ja furchtbar laut

Ach Gott, ich armer Mann, ich bin gestraft mit so 'ner Braut.»

«Iß' doch weiter Johanna, denn uns macht es Spaß.»

«Kannst du gurgeln Johanna?»

— «Gewiß kann ich das!»

«Gurgle weiter, Johanna, denn Gurgeln macht Spaß

Hast im Hals du manchmal Schmerzen oder ist die Kehle wund

Dann nimm essigsaure Tonerde und gurgle dich gesund

Gurgle weiter Johanna, ei fein kannst du das!»

«Kannst du meckern Johanna?»

«Selbstverständlich kann ich meckern

Aber ich möchte mir ein für alle-allemal ausge… gebeten haben, daß Sie…

Diese Belästigungen zu unterlassen, mein Herr!»

«Mecker' weiter Johanna, dein Meckern macht Spaß.»

«Es steht Ihnen ja frei zu gehen, wenn Ihnen mein Ton nicht passen sollte,

mein Herr!»

Und sie meckert und meckert und hat?

nen großen Mund

Aber dazu hat das Mädel doch nun wirklich keinen Grund!

«Mecker' weiter Johanna!»

«Ja, aber das ist doch die Höhe!»

Mäh, mäh, meck, meck, meck!

Aber jetzt, aber jetzt, aber jetzt!:

«Kannst du schweigen Johanna?»

— «Gewiß kann ich das!»

«Schweige weiter Johanna, denn Schweigen macht Spaß.»

«Ich, ich…» «Ssssscht!»

Ті, хто не музикальний, мають мало світу

Бо музика робить нас щасливими

Кожен, хто знає пісеньку і співає її просто так

Будьте щасливі вранці та ввечері

Кожен співає таку пісеньку

Так, яке було б життя без пісні?

— Ти можеш свистити Йоганну?

— Звичайно, можу!

«Продовжуйте свистити Джоанна, тому що свистити – це весело

Твої губи фіолетові, а щоки круглі

Дівчатка, який у вас гарний рот!

Ти можеш свистити Йоганну?»

— Звичайно, можу!

«Ти вмієш співати Джоанна?»

— Звичайно, можу!

«Продовжуйте співати Джоанна, ваш спів веселий

Твої губи фіолетові, а щоки круглі

Дівчатка, який у вас гарний рот!

Ти вмієш співати Джоанну?»

— Звичайно, можу!

— Ви їсте персик Джоанна?

— Звичайно, знаю!

«Треба їсти обережно, дитино, ти намочишся

Так, здається, вам це подобається, бо ви жахливо голосно їсте

О Боже, бідний, мене покарали з такою нареченою».

«Продовжуйте їсти Джоанну, тому що нам це подобається».

— Ти можеш полоскати горло Джоанні?

— Звичайно, можу!

— Продовжуйте полоскати горло, Джоанно, бо полоскати горло — це весело

У вас іноді болить горло чи болить горло?

Потім візьміть оцтову глину і полоскайте горло здоровим

Продовжуйте булькати Джоанна, ви можете це зробити дуже добре!»

— Ти вмієш стерти Джоанну?

«Звичайно, я можу поскаржитися

Але я хотів би запитати себе раз і назавжди, щоб ти...

Щоб утриматися від цих неприємностей, сер!»

«Більше ниття, Джоанна, твоє ниття – це весело».

«Ти можеш піти, якщо тобі не подобається мій тон,

Пане!"

А вона суки і суки і має?

великий рот

Але у дівчини справді немає для цього підстав!

— Продовжуйте скаржитися, Джоанна!

— Так, але це висота!

Коси, коси, мек, мек, мек!

Але зараз, але зараз, але зараз!:

— Ти можеш мовчати, Джоанна?

— Звичайно, можу!

«Мовчи, Джоанна, бо тиша — це весело».

«Я, я...» «Сссссшт!»