Cenere - Clementino

Perzi 'int''a 'sta cenere

Ognuno 'int''a 'stu genere

'Int''a 'sti tenebre campammo

Polvere sa di me

La mia vita che passa in un tiro di gas soporifico e cassa

Se ci vuole un secondo per dimenticare magia che si incastra

Chi viene dalla polvere diventa fuoco poi cenere e basta

Che fatica la vita, cammino da solo e nessuno mi guasta

Continuo a prendere le botte, ma non mi fa niente

Arrivo male fino alla notte che mi sorprende

E ricordare quante volte mi chiami incosciente

Ed arrivare fino al monte col sole cocente

Una mattina guardo su e piovono meteoriti

Schiantati i pregiudizi di sogni traditi

Prego l’alfa e l’omega e tutti i riti

Guardi terre di giù e dopo tu ci ridi

Chiuso in un recinto che sarà

Fuori solo chi ha più identità

La gente che intorno mormora

Ma domani che succederà

Ora che va bene tra di noi

Mentre tu provvedi ai fatti tuoi

Ci ritroveremo ancora qua

E cenere nell’aria volerà

Seduti a tavola

Qui nella mia città

E scappare è un’impresa che sazia

Evitando anche il colpo di grazia

I ragazzi che c’hanno un’età

E lo sai che qualcosa accadrà

E scappare è un’impresa che sazia

Solo cenere rimarrà impressa

Persi nella cenere, cenere, cenere

(Perzi 'int''a 'sta cenere)

Ognuno del suo genere, genere, genere

(Ognuno 'int''a 'stu genere)

Scappando dalle tenebre

('Int''a 'sti tenebre campammo)

Ritorneremo polvere, polvere, polvere

(Polvere sa di me)

Conto i passi veloci, gli sguardi di tutti i passanti presenti

Dai più ladri, i feroci, i più finti, la giacca, i collari tra i denti

Il calore qui sotto si amplifica come il richiamo in foresta

Il lavoro che non ti nobilita perché lo sai che non c'è qua

Parte quella sensazione che ti prende

Che domani poi vedi non c'è più niente

Se rimani coi rimorsi è un’emergenza

Se rimane poi di porsi bene pensa

Bisogni quotidiani rovinati

I soldi come cenere, bruciati

I sogni che piano c’hanno lasciati

I fondi di bicchieri consumati

Chiuso in un recinto che sarà

Fuori solo chi ha più' identità

La gente che intorno mormora

Ma domani che succederà

Ora che va bene tra di noi

Mentre tu provvedi ai fatti tuoi

Ci ritroveremo ancora qua

E cenere nell’aria volerà

Seduti a tavola

Qui nella mia città

E scappare è un’impresa che sazia

Evitando anche il colpo di grazia

I ragazzi che c’hanno un’età

E lo sai che qualcosa accadrà

E scappare è un’impresa che sazia

Solo cenere rimarrà impressa

Persi nella cenere, cenere, cenere

(Perzi 'int''a 'sta cenere)

Ognuno del suo genere, genere, genere

(Ognuno 'int''a 'stu genere)

Scappando dalle tenebre

('Int''a 'sti tenebre campammo)

Ritorneremo polvere, polvere, polvere

(Polvere sa di me)

Perzi 'int''a 'sta cenere

Ognuno 'int''a 'stu genere

'Int''a 'sti tenebre campammo

Polvere sa di me

Perzi 'int''a' - це попіл

Усі 'int' 'в цьому жанрі

«Int» «ми жили в цій темряві

Даст знає про мене

Моє життя проходить у затяжці снодійного газу та грошей

Якщо потрібна секунда, щоб забути магію, яка прилипає

Хто виходить із пороху, стає вогнем, потім попелом, і все

Яке напружене життя, я ходжу один, і мені ніхто не шкодить

Мене постійно б'ють, але мені це не боляче

Я приїжджаю погано до ночі, яка мене дивує

І згадайте, скільки разів ви називали мене непритомним

І дістатися до гори з пекучим сонцем

Одного ранку я дивлюся вгору, а зараз йде дощ з метеоритів

Розбили упередження зраджених мрій

Я молюся альфі і омезі і всім обрядам

Ти дивишся на землі внизу, а потім смієшся з цього

Закритий в паркан, що буде

Виходять лише ті, у кого більше ідентичностей

Люди навколо мене ремствують

Але що буде завтра

Тепер між нами все добре

Поки ти займаєшся своїми справами

Ми знову зустрінемося тут

І попіл у повітрі полетить

Сидячи за столом

Тут у моєму місті

А втекти – це приносить задоволення

Також уникнення перевороту

Хлопчики, які мають вік

І ти знаєш, що щось станеться

А втекти – це приносить задоволення

Залишиться відбиток лише попіл

Загубився в попелі, попелі, попелі

(Perzi 'int''a' - це попіл)

Кожна зі свого роду, статі, статі

(Усі 'int' 'to' такого роду)

Тікаючи від темряви

(«У цій темряві ми таборували»)

Ми повернемо пил, пил, пил

(Пил смакує мене)

Я рахую швидкі кроки, погляди всіх присутніх перехожих

Від самих злодіїв, лютих, самих фальшивих, куртки, коміра між зубами

Тепло внизу посилюється, як дзвін у лісі

Робота, яка вас не облагороджує, бо ви знаєте, що її тут немає

Частина того почуття, яке захоплює вас

Те, що завтра побачиш, нічого не залишається

Якщо ви залишаєтеся з докорами сумління, це надзвичайна ситуація

Якщо все ще буде добре, то подумай

Зруйновані щоденні потреби

Гроші, як попіл, згоріли

Мрії, які поволі покидали нас

Зношене скляне дно

Закритий в паркан, що буде

Виходять лише ті, у кого більше ідентичності

Люди навколо мене ремствують

Але що буде завтра

Тепер між нами все добре

Поки ти займаєшся своїми справами

Ми знову зустрінемося тут

І попіл у повітрі полетить

Сидячи за столом

Тут у моєму місті

А втекти – це приносить задоволення

Також уникнення перевороту

Хлопчики, які мають вік

І ти знаєш, що щось станеться

А втекти – це приносить задоволення

Залишиться відбиток лише попіл

Загубився в попелі, попелі, попелі

(Perzi 'int''a' - це попіл)

Кожна зі свого роду, статі, статі

(Усі 'int' 'to' такого роду)

Тікаючи від темряви

(«У цій темряві ми таборували»)

Ми повернемо пил, пил, пил

(Пил смакує мене)

Perzi 'int''a' - це попіл

Усі 'int' 'в цьому жанрі

«Int» «ми жили в цій темряві

Даст знає про мене