Ragazzi Fuori - Clementino

Resto fino a quando sorriderai, tra le luci del mattino e poi…

Questa non è l’aria che respirerai, ricordi quando eravamo noi

Resto fino a quando sorriderai, non ti sveglio in questo sogno

Scriverò sui muri della mia città, storie di ragazzi fuori

Finalmente stai dormendo

E via i pensieri in una stanza e non arriva il vento

Ricordo i passi, i calcinacci e tutto in quel momento

I primi viaggi da ragazzi e quanto eri contento

Non bastano risate qua per stare più sereno

Se questa vita ti ha servito pane col veleno

Una giornata normale, buttato in un locale

Quando tutto sembra uguale, giochi a carte con il male

E con due piedi dentro beh ci sono stato anch’io

Quando raschiavo il fondo inginocchiato a un falso Dio

Tu ca me parl cu l’uocchie e veco a faccia e papà

Ferite ngopp ginocchia scugnizzi dint a sta città

Resto fino a quando sorriderai, tra le luci del mattino e poi

Questa non è l’aria che respirerai, ricordi quando eravamo noi

Resto fino a quando sorriderai, non ti sveglio in questo sogno

Scriverò sui muri della mia città, storie di ragazzi fuori

È passato un altro inverno ragazzi fuori

Sotto il cielo e le rovine di palazzi e cori

Aspetto il treno delle tre qui dalla ferrovia

Mi dici «come stai», ti dico «come vuoi che stia»

Tutto si aggiusta via

Ancora attendo, non comprendo questa giusta via

Per quanto tosta sia, non stare più in balia

È questo schifo che ha rubato tutta l’energia

Di questa vita mia

Siamo ragazzi soli perdonateci signori

Di queste intrusioni, ma quali illusioni

Nuovi messaggi, nuove generazioni nell’era delle menzogne e del buio

Siamo ragazzi fuori

Resto fino a quando sorriderai, tra le luci del mattino e poi

Questa non è l’aria che respirerai, ricordi quando eravamo noi

Resto fino a quando sorriderai, non ti sveglio in questo sogno

Scriverò sui muri della mia città, storie di ragazzi fuori

Storie di ragazzi fuori

Le mie storie di ragazzi fuori

Storie di ragazzi fuori

Eravamo noi, dove eravamo noi

Storie di ragazzi fuori

Resto fino a quando sorriderai, tra le luci del mattino e poi

Questa non è l’aria che respirerai, ricordi quando eravamo noi

Resto fino a quando sorriderai, non ti sveglio in questo sogno

Scriverò sui muri della mia città, storie di ragazzi fuori

Я залишаюся, поки ти не посміхнешся, між ранковими вогнями, а потім...

Це не те повітря, яким ти будеш дихати, згадай, коли це були ми

Залишайся, поки ти посміхнешся, я не розбуджу тебе в цьому сні

Я буду писати на стінах свого міста, історії хлопців надворі

Ти нарешті спиш

І геть думки в кімнату і вітер не приходить

Я пам’ятаю кроки, уламки і все в той момент

Перші поїздки в дитинстві і як ви були щасливі

Сміху тут недостатньо, щоб бути спокійнішим

Якщо це життя послужило вам отруєним хлібом

Звичайний день, кинутий у клуб

Коли все виглядає так само, ви граєте в карти зі злом

І з двома ногами в ньому, я теж там був

Коли я шкребав дно, стоячи на колінах перед фальшивим Богом

Ти говорив мені cu l'uocchie і veco обличчя і тато

Рани ngopp коліна їжаків навколо цього міста

Я залишаюся, поки ти не посміхнешся, між ранковими вогнями і потім

Це не те повітря, яким ти будеш дихати, згадай, коли це були ми

Залишайся, поки ти посміхнешся, я не розбуджу тебе в цьому сні

Я буду писати на стінах свого міста, історії хлопців надворі

Це була ще одна зима, хлопці

Під небом і руїни палаців і хорів

Чекаю сюди о третій поїзд із залізниці

Ти говориш мені "як справи", я кажу тобі "як ти хочеш, щоб я був"

Все виходить

Я все ще чекаю, я не правильно це розумію

Як би це не було важко, не піддавайтеся більше на милість

Це лайно вкрало всю енергію

З цього мого життя

Ми самотні хлопці, вибачте нам, панове

З цих вторгнень, але які ілюзії

Нові повідомлення, нові покоління в епоху брехні та темряви

Ми вийшли

Я залишаюся, поки ти не посміхнешся, між ранковими вогнями і потім

Це не те повітря, яким ти будеш дихати, згадай, коли це були ми

Залишайся, поки ти посміхнешся, я не розбуджу тебе в цьому сні

Я буду писати на стінах свого міста, історії хлопців надворі

Історії хлопчиків надворі

Мої історії хлопців надворі

Історії хлопчиків надворі

Це були ми, де ми були

Історії хлопчиків надворі

Я залишаюся, поки ти не посміхнешся, між ранковими вогнями і потім

Це не те повітря, яким ти будеш дихати, згадай, коли це були ми

Залишайся, поки ти посміхнешся, я не розбуджу тебе в цьому сні

Я буду писати на стінах свого міста, історії хлопців надворі