Der Sommer Und Du - Claudia Jung

Als der Sommer die Wärme verlor, hab ich in deinen Armen gefror’n

und das Licht des Morgens kam zu spät.

Denn der Sonnenschein war nur gelieh’n, eine Liebe, die unsterblich schien

ging für uns zu Ende und der Wind hat die Träume verweht.

Und die Zärtlichkeit kann die Zeit uns nicht nehmen,

mein Gefühl für dich kann der Wind nicht verweh’n.

Du bist nicht mehr hier, aber tief in mir

bleiben immerzu der Sommer und du.

Einen Herzschlag lang war’n wir uns nah, einen Sommertraum nur für uns da.

Ich werd nie vergessen, wie verliebt und wie glücklich wir war’n.

Denn die Zärtlichkeit kann die Zeit uns nicht nehmen,

mein Gefühl für dich kann der Wind nicht verweh’n.

Du bist nicht mehr hier, aber tief in mir

bleiben immerzu der Sommer und du.

Und vielleicht seh’n wir uns irgendwann noch einmal wieder.

Und vielleicht ist die Liebe ja dann stärker als wir.

Denn die Zärtlichkeit kann die Zeit uns nicht nehmen,

mein Gefühl für dich kann der Wind nicht verweh’n.

Du bist nicht mehr hier, aber tief in mir

bleiben immerzu der Sommer und du.

Коли літо втратило тепло, я замерз у твоїх обіймах

і світло ранку прийшло надто пізно.

Бо сонце було лише позичено, кохання, яке здавалося безсмертним

прийшов кінець для нас і вітер розвіяв мрії.

І ніжність не може відняти час у нас

вітер не може розвіяти мої почуття до тебе.

Ти вже не тут, а глибоко в мені

завжди залишайся літо і ти.

На мить ми були поруч, літня мрія тільки для нас.

Я ніколи не забуду, як ми були закохані та щасливі.

Бо ніжність не може забрати у нас часу,

вітер не може розвіяти мої почуття до тебе.

Ти вже не тут, а глибоко в мені

завжди залишайся літо і ти.

І, можливо, колись ми ще побачимося.

І може тоді любов буде сильнішою за нас.

Бо ніжність не може забрати у нас часу,

вітер не може розвіяти мої почуття до тебе.

Ти вже не тут, а глибоко в мені

літо і ти завжди залишишся.