В пустоту - ChipaChip

Жизнь размоет на стеклах цветами,

Мы не найдем смысла в этой цитате.

Но пожалеем о том, что зонта нет в день,

Когда надо двигать, ведь тебя так сильно затянет.

И мои годы летят в пустоту,

И лишь на легких моих весь день кто-то ставит тату.

Я не найду тебя ночью, флэшбэчит очень-очень,

И такой вторченный точно не для примерной той дочери.

Рамка очков нам пожелал удач

Компас, где наш прое*анный космос

Пускай ху*рят эффект не …(?)

А то я стал понимать, что тут творится, мать

Их матик скользит, а я не вникал весь транзит математики

Что нашел, спросишь, в этом наркотике

Загоны по готике, не по погоде кеды убиваю

Филы на пакеты валят, семплы ностальгию навивают.

Ну бывает.

Обуваюсь выхожу немного заспанный

Что приживу этот день как и все с собою на спор

Я был серьезный лишь когда делал фото на паспорт,

И понял, что серьезным быть это ужасно.

Жизнь размоет на стеклах цветами,

Мы не найдем смысла в этой цитате.

Но пожалеем о том, что зонта нет в день

Когда надо двигать, ведь тебя так сильно затянет.

Где бы ты ни был, куда бы ни шел,

Вновь в капюшоне, на капе там шорох

И наглые мысли попросят еще.

Будет в хламы организм истощен,

Мир слишком плохо из узеньких щелок видно

И ты тут не будешь прощенным

Просто придешь и всем скажешь: а что вы?!

Я потерялся слегка, я не слезаю с лекарств,

Это могло случится легко тут с каждым из вас.

Я не понимаю почему это творится со мной,

Я так паранойю, понимаю прекрасно что со мной.

Не хотел бы размазанный взгляд тебя палит на селфи,

И всё доверие пропало в глазах твоей целки.

И ты опять собираешь нах*й не нужный цирк,

И взгляды режут душу как старые фото-ножницы.

Вы весьма противоположны, то по оплошности,

Ведь с обложки на фотки положены.

А ты просто опять такой весь не предрасположенный,

Топишь по лужам вдохнув …(?) с мыслью поужинать.

Життя розмиє на скло квітами,

Ми не знайдемо сенсу в цій цитаті.

Але пошкодуємо про те, що парасольки немає в день,

Коли треба рухати, то тебе так сильно затягне.

І мої роки летять у пустоту,

І лише на легких моїх весь день хтось ставить тату.

Я не знаю тебе вночі, флешбечить дуже-дуже,

І такий вторгнений точно не для приблизної тієї дочки.

Рамка очок нам побажав успіхів

Компас, де наш прої*анний космос

Нехай ху*рят ефект не …(?)

А то я став розуміти, що тут діється, мати

Їхній матік ковзає, а я не вникав весь транзит математики.

Що знайшов, запитаєш, у цьому наркотику

Загони по готиці, не по погоді кеди вбиваю

Філи на пакети валять, семпли ностальгію навивають.

Ну буває.

Взуюся виходжу трохи заспаний

Що приживу цей день як і все з собою на суперечку

Я був серйозний лише коли робив фото на паспорт,

І зрозумів, що серйозним бути це жахливо.

Життя розмиє на скло квітами,

Ми не знайдемо сенсу в цій цитаті.

Але пошкодуємо про те, що парасольки немає в день

Коли треба рухати, то тебе так сильно затягне.

Де б ти не був, куди б не йшов,

Знову в капюшоні, на капі там шурхіт

І нахабні думки попросять ще.

Буде в хлами організм виснажений,

Світ надто погано з вузьких луг видно

І ти тут не будеш прощеним

Просто прийдеш і всім скажеш: а що ви?!

Я загубився злегка, я не злазю з ліків,

Це могло статися легко тут з кожним з вас.

Я не розумію чому це діється зі мною,

Я так параною, розумію чудово що зі мною.

Не хотів би розмазаний погляд тебе палить на селфі,

І вся довіра пропала в очах твоєї целки.

І ти знову збираєш нах*й не потрібний цирк,

І погляди ріжуть душу як старі фото-ножиці.

Ви дуже протилежні, то по помилки,

Адже з обкладинки на фотки покладено.

А ти просто знову такий весь не схильний,

Топиш по калюжах вдихнувши …(?) з думкою повечеряти.