Реле - ChipaChip

Припев:

Пусть горят всем мерзавцам на зависть.

Пусть сотрет время лет моих запись.

Я устал тут от всех обязательств.

Что так любят ударить нас сзади.

Пусть горят всем мерзавцам на зависть.

Пусть сотрет время лет моих запись.

Я устал тут от всех обязательств.

Что так любят ударить нас сзади.

Плутаю в сером сыром феврале,

Между двух ролей не удалось провести параллель.

Все так же из минуса делаю плюс, как реле,

Тупо игнорю эту игру в голых тру королей.

Нас чето так подраскидало всех за пару лет,

Общага, университет и воспоминаний рулет.

Наш тралик катит, хоть водила уснул на руле,

Но слабым не место здесь, чьи штанишки окрасит в брюле.

Мы типа все осознано тут, на этой тропе,

А помню робел, как упав в подъезде я на парапет.

Кода кружила невесомость дымящих торпед,

Когда мне судьбина, так не скупясь накидала в дар бед.

А я искал все справедливость в гниющем мирке,

Наивный весьма дивергент, что палец держал на курке.

Слова аргентум синей пастой на левой руке,

И музыка в плеере, как единственный вечный реген.

На этих петлях видно мой самый честный ренген,

Я абориген здесь и мне не стыдно тут ни перед кем.

Против течения, пока все по нему, по реке,

Среди этих стен и дворов завернутый в урбан брикет.

Сырой подошвой старых кед ступаю по блоку,

Все плохо, но бессмысленно вызывать неотлогу.

Темно, нет света в окнах и рядом нет ее локон,

Лишь потолок и стрелки, что мчат быстрей антилопы.

Все ближе к горлу лопасти там, где раньше по локоть,

И в мое лоно неизбежен приход эпилога.

Я упаду на землю все доигрался в пилота,

И ярким пламенем горят, пусть все эти полотна.

Все ближе к горлу лопасти там, где раньше по локоть,

И в мое лоно неизбежен приход эпилога,

Я упаду на землю все доигрался в пилота,

И ярким пламенем горят, пусть все эти полотна.

Припев:

Пусть горят всем мерзавцам на зависть.

Пусть сотрет время лет моих запись.

Я устал тут от всех обязательств.

Что так любят ударить нас сзади.

Пусть горят всем мерзавцам на зависть.

Пусть сотрет время лет моих запись.

Я устал тут от всех обязательств.

Что так любят ударить нас сзади.

Пусть горят всем мерзавцам на зависть.

Пусть сотрет время лет моих запись.

Я устал тут от всех обязательств.

Что так любят ударить нас сзади.

Пусть горят всем мерзавцам на зависть.

Пусть сотрет время лет моих запись.

Я устал тут от всех обязательств.

Что так любят ударить нас сзади.

Приспів:

Нехай горять усім мерзотникам на заздрість.

Нехай зітре час моїх запис.

Я втомився тут від усіх зобов'язань.

Що так люблять вдарити нас позаду.

Нехай горять усім мерзотникам на заздрість.

Нехай зітре час моїх запис.

Я втомився тут від усіх зобов'язань.

Що так люблять вдарити нас позаду.

Плутаю в сірому сирому лютому,

Між двома ролями не вдалося провести паралель.

Все так само з мінуса роблю плюс, як реле,

Тупо ігнорую цю гру в голих тру королів.

Нас що так підкинуло всіх за пару років,

Спільнота, університет та спогадів рулет.

Наш тралік котить, хоч водила заснув на рулі,

Але слабким не місце тут, чиї штанці пофарбує в Брюлі.

Ми типу все усвідомлено тут, на цій стежці,

А пам'ятаю боявся, як впавши в під'їзді я на парапет.

Кода кружляла невагомість димящих торпед,

Коли мені доля, так не скупясь накидала вдар бід.

А я шукав усі справедливість у гнивому світку,

Наївний дуже дивергент, що палець тримав на курці.

Слова аргентум синьою пастою на лівій руці,

І музика в плеєрі, як єдиний вічний реген.

На цих петлях видно мій найчесніший ренген,

Я абориген тут і мені не соромно тут ні перед ким.

Проти течії, поки все по ньому, по ріці,

Серед цих стін і дворів загорнутий в урбан брикет.

Сирою підошвою старих кед ступаю по блоку,

Все погано, але безглуздо викликати невідкладно.

Темно, немає світла у вікнах і поруч немає її локон,

Лише стеля і стрілки, що мчать швидше за антилопи.

Все ближче до горла лопаті там, де раніше по лікоть,

І в моє лоно неминучий прихід епілогу.

Я впаду на землю все догрався в пілота,

І яскравим полум'ям горять, нехай усі ці полотна.

Все ближче до горла лопаті там, де раніше по лікоть,

І в моє лоно неминучий прихід епілогу,

Я впаду на землю все догрався в пілота,

І яскравим полум'ям горять, нехай усі ці полотна.

Приспів:

Нехай горять усім мерзотникам на заздрість.

Нехай зітре час моїх запис.

Я втомився тут від усіх зобов'язань.

Що так люблять вдарити нас позаду.

Нехай горять усім мерзотникам на заздрість.

Нехай зітре час моїх запис.

Я втомився тут від усіх зобов'язань.

Що так люблять вдарити нас позаду.

Нехай горять усім мерзотникам на заздрість.

Нехай зітре час моїх запис.

Я втомився тут від усіх зобов'язань.

Що так люблять вдарити нас позаду.

Нехай горять усім мерзотникам на заздрість.

Нехай зітре час моїх запис.

Я втомився тут від усіх зобов'язань.

Що так люблять вдарити нас позаду.