Bastidores - Chico Buarque

Chorei, chorei

Até ficar com dó de mim

E me tranquei no camarim

Tomei o calmante, o excitante

E um bocado de gim

Amaldiçoei

O dia em que te conheci

Com muitos brilhos me vesti

Depois me pintei, me pintei

Me pintei, me pintei

Cantei, cantei

Como é cruel cantar assim

E num instante de ilusão

Te vi pelo salão

A caçoar de mim

Não me troquei

Voltei correndo ao nosso lar

Voltei pra me certificar

Que tu nunca mais vais voltar

Vais voltar, vais voltar

Cantei, cantei

Nem sei como eu cantava assim

Só sei que todo o cabaré

Me aplaudiu de pé

Quando cheguei ao fim

Mas não bisei

Voltei correndo ao nosso lar

Voltei pra me certificar

Que nunca mais vais voltar

Cantei, cantei

Jamais cantei tão lindo assim

E os homens lá pedindo bis

Bêbados e febris

A se rasgar por mim

Chorei, chorei

Até ficar com dó de mim

Я плакала, я плакала

Поки не пошкодую себе

І я замкнувся в гардеробній

Я прийняв заспокійливе, захоплююче

І трошки джину

проклятий

У той день, коли я зустрів вас, я зустрів вас

З великою кількістю блискіток я одягнувся

Тоді я сам намалював, сам намалював

Я сам намалював, я сам намалював

Я співав, я співав

Як жорстоко так співати

І у хвилину ілюзії

Я бачив тебе в салоні

Знущатися з мене

Я не змінився

Я побіг назад до нашого дому

Я повернувся, щоб переконатися

Що ти ніколи не повернешся

Ти повернешся, ти повернешся

Я співав, я співав

Навіть не знаю, як я так співав

Все, що я знаю, це ціле кабаре

аплодував мені стоячи

Коли я дійшов до кінця

Але я не цілував

Я побіг назад до нашого дому

Я повернувся, щоб переконатися

Що ти ніколи не повернешся

Я співав, я співав

Я ніколи не співала так красиво

І чоловіки там просять на біс

П’яниці та лихоманки

Щоб рвати за мене

Я плакала, я плакала

Поки не пошкодую себе