Rien qu’une chanson - Charles Trenet, Roger-Roger

Rien qu’une chanson qui s’envole et s’en va dans le vent,

Rien qu’une musique, des paroles qu’on fredonne en rêvant

Mais son histoire est la même que la nôtre et nos coeurs

Ont besoin, pour y croire, de la vivre en chantant son bonheur.

Elle parle, parle, parle

De projet, de tendre avenir.

Elle grise la nuit grise.

Elle promet la joie, le plaisir.

Rien qu’une chanson de vingt ans qui s’envole, vole vers toi,

Rien qu’une romance de printemps

Qui m’affole sous mon toit,

Rien que trois notes qui reviennent me bercer chaque jour,

Rien qu’un air qui pianote dans mon coeur

Et qui chante notre amour.

Mais au deuxième refrain, tout change,

Et c’est étrange comme ma chanson

Devient triste et tourne morose.

Il ne reste du temps des roses

Plus rien que l’arrière-saison.

Rien qu’une chanson qui s’envole et s’en va dans le vent,

Rien qu’une musique, des paroles qu’on fredonne en rêvant,

Rien qu’une histoire comme la nôtre et qui tourne dans mon coeur,

Valse noire, valse des autres qui gémit et qui parle de malheur.

Elle pleure, pleure, pleure.

Elle répète ce que tu disais

Et, dans l’ombre, elle dénombre

Tour àtour nos anciens baisers

Et bien des gens qui la dansent ne savent pas, dans les bals,

Que sur son rythme, sa cadence,

Y a mon coeur qui a mal

Mais que leur importe si cet air qu’ils fredonnent si souvent

Chante ma joie, ma joie morte

Qui s’envole et s’en va dans le vent.

Просто пісня, що літає і йде на вітрі,

Нічого, крім музики, лірики, яку ми наспівуємо, мріючи

Але його історія така ж, як і наше, і наші серця

Треба, вірити в це, жити цим, оспівуючи його щастя.

Вона говорить, говорить, говорить

Проекту, ніжного майбутнього.

Вона сіріє сіру ніч.

Це обіцяє радість, задоволення.

Просто пісня двадцятилітньої давності, що відлітає, летить до тебе,

Просто весняний роман

Хто мене панікує під моїм дахом,

Лише три ноти, які повертаються до мене щодня,

Нічого, крім мелодії, що звучить у моєму серці

І хто співає про нашу любов.

Але на другому приспіві все змінюється,

І це дивно, як моя пісня

Сумний і похмурий.

На троянди не залишилося часу

Не більше, ніж міжсезоння.

Просто пісня, що літає і йде на вітрі,

Нічого, крім музики, слів, які ми наспівуємо, мріючи,

Просто така історія, як наша, що крутиться в моєму серці,

Чорний вальс, вальс інших, хто стогне і говорить про нещастя.

Вона плаче, плаче, плаче.

Вона повторює те, що ви сказали

І в тіні вона рахує

У свою чергу наші старі поцілунки

І багато людей, які це танцюють, не знають, на балах,

Чим за його ритмом, його каденцією,

Ось моє серце болить

Але яке їм значення, якщо цю мелодію вони так часто наспівують

Співай радість моя, моя мертва радість

Хто літає і йде за вітром.