L’hôtel Borgne - Charles Trenet, Johnny Hess

Parce que j’aimais la fille du bougnat

Qu’avait de beaux yeux, de beaux seins et les pieds plats…

J’ai tout perdu, triste fortune.

J’ai pleuréd'amour,

De faubourg en faubourg.

J’ai pleuréd'amour au clair de lune…

Tout seul je loge dans un quartier perdu

Au fond d’une petite rue.

J’habite un hôtel borgne, si borgne, si borgne

Que je frémis lorsque, le soir,

Je vois son oeil qui luit dans le noir.

Quand le patron me lorgne, me lorgne, me lorgne,

J’ai mal au ventre subitement.

Je passe ma clef et je fous le camp.

Coupe-gorge, assassinat,

Le crime rôde, rôde, rôde,

Couleur locale pour cinéma.

Tard dans la nuit, arméd'un grand poignard,

On voit passer Bébert, l’ancien bagnard…

Il cherche sa brune Andalouse

Qu’a donnéson coeur

Au fils du percepteur.

Elle l’a dans la peau, la jalouse…

Mais Bébert les surprend et les tue

Au fond d’une petite rue.

J’habite un hôtel borgne, si borgne, si borgne.

Quand le patron me lorgne, me lorgne, me lorgne,

Je lui demande: «Comment que ça va?»

Je pose mon chapeau et je reste là.

Le samedi, l’accordéon,

En ritournelle, chante, chante:

Quand on s’aime, c’est pour de bon…

Тому що я любив доньку Бугната

У нього були гарні очі, гарні груди і плоскостопість...

Я втратив усе, сумна доля.

Я плакала від кохання,

Від передмістя до передмістя.

Я плакала від кохання в місячному світлі...

Сам я живу в загубленому районі

В кінці невеличкої вулички.

Я живу в сліпому готелі, такий сліпий, такий сліпий

Що я здригаюся, коли ввечері,

Я бачу, як його око світиться в темряві.

Коли бос дивиться на мене, дивиться на мене, дивиться на мене,

У мене раптом заболить живіт.

Я передаю свій ключ і геть геть.

Перерізати горло, вбивство,

Злочин ховається, ховається, ховається,

Місцевий колорит для кіно.

Пізно вночі, озброєний великим кинджалом,

Ми бачимо, як Бебер, колишній засуджений, проходить...

Він шукає свою андалузьку брюнетку

Що дало його серце

Сину митаря.

У неї це в шкірі, ревниве...

Але Бебер дивує їх і вбиває

В кінці невеличкої вулички.

Я живу в сліпому готелі, такий сліпий, такий сліпий.

Коли бос дивиться на мене, дивиться на мене, дивиться на мене,

Я питаю його: "Як справи?"

Я ставлю капелюха і залишаюся там.

По суботах акордеон,

Приспів, співай, співай:

Коли ми любимо один одного, це назавжди...