Grand maman c'est New York - Charles Trenet

C'était un enfant de quarante cinq ans

Qui voyageait seul avec sa grand-mère.

C'était un enfant de quarante cinq ans

Qui voyageait seul avec sa maman.

Sa grande barbe noire aux longs poils frisants

Faisait l’admiration de la famille entière.

Sa grande barbe noire aux longs poils frisants,

Faisait l’admiration de tous ses parents.

Sur un bateau, il s’embarqua,

Croyant partir pour le Kamtchatka

Mais au bout d’huit jours, quel drame!

Il s'écria «Mesdames:

Grand-maman, c’est New-York!

C’est New-York.

Je vois les bateaux-remorques,

Grand-maman, c’est New-York.

Je vois les bateaux dans le port de New-York.

Les mouettes font bonjour.

Dans le ciel je vois les jolies mouettes,

Les mouettes me font bonjour

Et je sens en moi de longs frissons d’amour.

Sa grand-mère le calma

Avec un bout de chocolat

Mais l’enfant, le coeur en fête,

Criait àtue-tête:

Grand-maman, c’est New-York,

C’est New-York: je vois les bateaux-remorques.

Grand-maman c’est New-York!

Je vois les bateaux dans le port de New-York.

Comme il était dans la diplomatie,

Il faisait parfois de charmants voyages.

Comme il était dans la diplomatie,

Il visitait tout, l’Europe et l’Asie.

Il vécut ainsi

Quatre-vingt-douze ans,

Toujours escortéde sa vieille grand-mère.

Il vécut ainsi quatre-vingt-douze ans,

Toujours escortéde sa vieille maman.

Le jour de sa mort, elle était là

Qui lui donnait du chocolat,

Mais, perdu dans son délire

Il ne savait que dire:

Grand-maman, c’est New-York!

C’est New-York.

Je vois les bateaux-remorques,

Grand-maman, c’est New-York!

Je vois les bateaux dans le port de New-York.

Les mouettes me font bonjour.

Dans le ciel je vois les jolies mouettes,

Les mouettes me font bonjour

Et je sens en moi de longs frissons d’amour.

Quand au ciel, il arriva,

L’Empire State il retrouva.

Les anges lisaient le Daily News

En disant: Sacrébon Dious,

Mon petit gars c’est New-York,

C’est New-York, tu vois les bateaux remorques.

Mon petit gars c’est New-York!

Tu vois les bateaux dans le port de New-York,

Tu vois les bateaux dans le port de New-York.

Йому було сорок п’ять років

Хто їхав сам із бабусею.

Йому було сорок п’ять років

Який їхав сам з мамою.

Його велика чорна борода з довгим кучерявим волоссям

Захоплювався всією родиною.

Його велика чорна борода з довгим кучерявим волоссям,

Захоплювався всіма батьками.

На човен він сів,

Вірять виїхати на Камчатку

Але через вісім днів яка трагедія!

Він вигукнув: «Пані:

Бабуся, це Нью-Йорк!

Це Нью-Йорк.

Я бачу буксирні човни,

Бабуся, це Нью-Йорк.

Я бачу кораблі в гавані Нью-Йорка.

Чайки вітаються.

У небі я бачу гарних чайок,

Чайки кажуть мені привіт

І я відчуваю всередині себе довгі тремтіння любові.

Бабуся його заспокоїла

З шматочком шоколаду

Але дитина, серце в святі,

Крикнув голосно:

Бабуся, це Нью-Йорк,

Це Нью-Йорк: я бачу човни, що буксирують.

Бабуся, це Нью-Йорк!

Я бачу кораблі в гавані Нью-Йорка.

Як він був у дипломатії,

Іноді він брав чудові подорожі.

Як він був у дипломатії,

Він побував у всьому, в Європі й Азії.

Він так жив

Дев'яносто два роки,

Завжди в супроводі його старої бабусі.

Так він прожив дев'яносто два роки,

Завжди в супроводі старої матері.

У день, коли вона померла, вона була там

Хто подарував йому шоколад,

Але, загубившись у своєму маренні

Він не знав, що сказати:

Бабуся, це Нью-Йорк!

Це Нью-Йорк.

Я бачу буксирні човни,

Бабуся, це Нью-Йорк!

Я бачу кораблі в гавані Нью-Йорка.

Чайки зі мною вітаються.

У небі я бачу гарних чайок,

Чайки кажуть мені привіт

І я відчуваю всередині себе довгі тремтіння любові.

Коли він прибув на небо,

Емпайр Стейт знайшов його.

Ангели читають Daily News

Говорячи: Сакребон Діус,

Мій маленький хлопець Нью-Йорк,

Це Нью-Йорк, ви бачите, як буксирують човни.

Мій маленький хлопець — Нью-Йорк!

Ви бачите кораблі в гавані Нью-Йорка,

Ви бачите кораблі в гавані Нью-Йорка.