En quittant la ville - Charles Trenet

Dans le train de nuit, y a des fantômes

Qui me sourient quand nous passons sur les prairies

Dans le train de nuit, y a des royaumes

Et puis du bruit et puis Paris au bout de la nuit

Les souvenirs si tendres

Viennent s’y faire entendre

J’entends

J’entends la voix des flots enchanteurs

Qui font au fond de mon cœur

Des sérénades

J’entends le triste appel des bateaux

Et la chanson des oiseaux

Sur l’esplanade

Voici le ciel peuplé

De ses moutons blancs

Voici la mer troublée

Spectacle troublant

J’entends la ville qui me dit bonsoir

Et moi, sur le quai de la gare

Je dis de mon mieux des mots d’adieu

Dans le train de nuit, y a des visages

Des yeux rêveurs, des cheveux blonds, des cheveux fous

Dans le train de nuit, le paysage

C’est du brouillard qui va danser dans l’air très doux

Chantent sur la rivière

Les ombres familières

J’entends les mots de nos rendez-vous

Le tu remplace le vous

C’est la campagne…

J’entends claquer ton pas dans la rue

Quand le jour a disparu

Je t’accompagne

Voici les prés, les bois

Près de moi, tu bois

Voici la ville qui dort

Dans son rêve d’or

J’entends ta voix trembler de bonheur

Et j’entends battre ton cœur

Adieu, beaux jours

Adieu l’amour…

У нічному поїзді є привиди

Які посміхаються мені, коли ми проходимо по лугах

У нічному поїзді є королівства

А потім шум, а потім Париж наприкінці ночі

Спогади такі ніжні

прийти, щоб бути почутим

я чую

Я чую голос чарівних хвиль

що глибоко в моєму серці

серенади

Я чую сумний дзвін човнів

І спів птахів

На площі

Ось населене небо

Про його білих овець

Подивіться на неспокійне море

тривожне видовище

Я чую, як місто каже мені на добраніч

А я на пероні вокзалу

Я кажу прощальні слова, як можу

На нічному поїзді є обличчя

Мрійливі очі, світле волосся, шалене волосся

У нічному поїзді краєвид

Це туман, який буде танцювати в дуже м’якому повітрі

Співайте на річці

Знайомі тіні

Я чую слова наших побачень

Ви замінюєте вас

Це село…

Я чую твій крок на вулиці

Коли минув день

я йду з тобою

Ось луки, ліси

Біля мене ти п'єш

Ось місто, що спить

У своїй золотій мрії

Я чую, як твій голос тремтить від щастя

І я чую, як б’ється твоє серце

Прощайте, прекрасні дні

Прощай кохання...