Ménilmontant - Charles Trenet, Bernard Hilda

Ménilmontant mais oui madame

C’est là que j’ai laissé mon cœur

C’est là que je viens retrouver mon âme

Toute ma flamme

Tout mon bonheur…

Quand je revois ma petite église

Où les mariages allaient gaiement

Quand je revois ma vieille maison grise

Où même la brise

Parle d’antan

Elles me racontent

Comme autrefois

De jolis contes

Beaux jours passés je vous revois

Un rendez-vous

Une musique

Des yeux rêveurs tout un roman

Tout un roman d’amour poétique et pathétique

Ménilmontant !

Quand midi sonne

La vie s'éveille à nouveau

Tout résonne

De mille échos

La midinette fait sa dînette au bistro

La pipelette

Lit ses journaux

Voici la grille verte

Voici la porte ouverte

Qui grince un peu pour dire «Bonjour bonjour

Alors te v’là de retour ?»

Ménilmontant mais oui madame

C’est là que j’ai laissé mon cœur

C’est là que je viens retrouver mon âme

Toute ma flamme

Tout mon bonheur…

Quand je revois ma petite gare

Où chaque train passait joyeux

J’entends encor dans le tintamarre

Des mots bizarres

Des mots d’adieux

Je suis pas poète

Mais je suis ému,

Et dans ma tête

Y a des souvenirs jamais perdus

Un soir d’hiver

Une musique

Des yeux très doux les tiens maman

Quel beau roman d’amour poétique

Et pathétique

Ménilmontant !

Ménilmontant, але так, пані

Тут я залишив своє серце

Сюди я приходжу, щоб знайти свою душу

Все моє полум'я

Все моє щастя...

Коли я знову побачу свою церкву

Де весілля ходили весело

Коли я знову побачу свій старий сірий будинок

де навіть вітерець

Розмова про минулі роки

Вони мені кажуть

Як і раніше

Гарні казки

Чудові дні минули, побачимо вас знову

Дата

Музика

Замріяні очі цілий роман

Ціла поетично-патетична історія кохання

Менільмонтант!

Коли вдарить полудень

Знову прокидається життя

Все резонує

З тисячі відлунь

Midinette робить її dinette у бістро

Балакуна

Читає його газети

Ось зелена сітка

Ось відкриті двері

Хто трохи пищить, щоб сказати «Привіт привіт

Отже, ти повернувся туди?"

Ménilmontant, але так, пані

Тут я залишив своє серце

Сюди я приходжу, щоб знайти свою душу

Все моє полум'я

Все моє щастя...

Коли я знову побачу свою маленьку станцію

Де кожен потяг весело проїжджав

Я все ще чую в гомоні

дивні слова

Слова прощання

Я не поет

Але я зворушений,

І в моїй голові

Є спогади, які ніколи не втрачаються

Зимовий вечір

Музика

Дуже милі очі у твоєї мами

Яка гарна поетична історія кохання

І жалюгідно

Менільмонтант!