Au fil du temps perdu - Charles Trenet, André Popp

Au fil du temps perdu,

Tous deux on s´est connu,

Flânant sans trop savoir

Ce que cherchaient nos cœurs, un soir…

Dans l´ombre bleue des rues,

L´amour soudain parut

A nos visages surpris,

Surpris d´être aussitôt épris.

Adieu, adieu les inquiétudes,

Adieu, adieu les jours maudits,

Les noirs destins, la solitude.

Un peu d´bonheur nous fait crédit…

Amour, tu sais comment

Se trouvent tous les amants?

Béni, béni sois-tu,

Au fil du temps jamais perdu…

Adieu, adieu les inquiétudes,

Adieu, adieu les jours maudits,

Les noirs destins, la solitude,

Un peu d´bonheur nous fait crédit.

Amour, tu sais comment

Se trouvent tous les amants?

Béni, béni sois-tu,

Au fil du temps jamais perdu…

За втрачений час,

Ми обидва знали один одного,

Гуляти, не знаючи зайвого

Те, чого шукали наші серця, одного вечора...

У блакитній тіні вулиць,

Раптом з'явилася любов

На наші здивовані обличчя,

Здивований, що відразу закохався.

Прощай, прощальні турботи,

Прощай, прощай, прокляті дні,

Темні долі, самотність.

Трохи щастя дає нам належне...

Любиш ти знаєш як

Де всі коханці?

Благословенний, благословенний ти,

З часом ніколи не витрачався даремно...

Прощай, прощальні турботи,

Прощай, прощай, прокляті дні,

Темні долі, самотність,

Трохи щастя дає нам належне.

Любиш ти знаєш як

Де всі коханці?

Благословенний, благословенний ти,

З часом ніколи не витрачався даремно...