The Course of a Spectral Ship - Carach Angren

Lots of tears, months became years

Their mothers wept for many nights

Wondering if their sons died.

Just when the grief

Became permissive and brief, tales of a ghost ship were

Spread… the same vessel where their brood found death

A craft made of mist, coursing in a timeless direction

This cadaverous sighting, causing mayhem through

Reflection.

These dark words are whispered in the local

Hangout of our port.

Sailors and captains sketching a ship’s

Hull with a black shape aboard.

Robust dauntless sea-dogs

Speak with a frightened tone in their voice:

«Blue was the sky and the sun smiled at the crew

Then a storm came forth, moving swiftly from the north

Claps of thunder rumble, cold winds whining loud

A ghostly solstice, weeping thick tears from its dreary clouds

As if these raindrops awoke something from its sleep

Ticking on a liquid grave

To evoke a devilish ship from the sea

The rise of a haunting in the form of a demon vessel

Now this black ship veered it’s bow

Changing her course, sailing straight into our direction

Anxious seamen screaming out loud: Search for protection!

Right before it collides, a dark figure was seen

Standing on the prow with a black hound by his side

Surrounded by corpses.

A sardonic smile

And a sinister glance in his eyes

No movement, not one single tremor was felt on board

This spectral ship sailed straight through our vessel

And our soul.

The only thing we sensed was a bleak gust

A chill breeze… so cold."

Багато сліз, місяці стали роками

Їхні матері плакали багато ночей

Цікаво, чи загинули їхні сини.

Просто коли горе

Стали вседозволеними та короткими казки про корабель-привид

Розповсюдити... ту саму посудину, де загинув їхній виводок

Ремесло, зроблене з туману, що рухається у безчасовому напрямку

Це трупне спостереження, що спричиняє хаос

Відображення.

Ці темні слова шепочуться в місцевих

Hangout нашого порту.

Матроси та капітани малюють корабель

Корпус із чорною формою на борту.

Міцні безстрашні морські собаки

Говоріть з переляканим тоном у голосі:

«Небо було блакитним, і сонце посміхнулося екіпажу

Потім вибухнула буря, яка швидко рухалася з півночі

Грім грому, холодний вітер голосно скиглить

Примарне сонцестояння, яке плаче густими сльозами зі своїх сумних хмар

Ніби ці краплі дощу щось пробудили зі сну

Клікання на рідкій могилі

Щоб викликати диявольський корабель із моря

Підйом привиду у формі демонського судна

Тепер цей чорний корабель повернув свій ніс

Змінюючи курс, пливе прямо в наш бік

Стурбовані моряки кричать вголос: Шукайте захисту!

Безпосередньо перед зіткненням була помічена темна фігура

Стоїть на носі з чорною гончею поруч

Оточений трупами.

сардонічна посмішка

І зловісний погляд у його очі

Жодного руху, жодного поштовху на борту не відчулося

Цей спектральний корабель проплив прямо через наше судно

І наша душа.

Єдине, що ми відчули — це похмурий порив

Прохолодний вітер… такий холодний».